Iнформацiйно-просвiтницька та освiтня Опубліковано 28.01.16

Йоган Шедель і сучасний Київ / Иоганн Шедель и современный Киев

2677464527 січня в Національному культурному центрі України в Москві відбулася зустріч із лауреатом міжнародних архітектурних та градобудівних конкурсів, кандидатом архітектури Людмилою Карабут.

Вечір відкрила начальник відділу інформації і діаспори, заслужений працівник культури України і Росії Вікторія Скопенко. Вона представила гостю та новий проект Центру «Архітектура. Грані століть».

Далі до розмови долучилася пані Людмила Карабут, яка зауважила, що завжди хотіла дізнатися, чому насправді дзвіниця Успенського собору в Києво-Печерській Лаврі є такою міцною та довговічною. Таким чином і почалося її власне дослідження мистецтва архітектора Йогана Шеделя:

- Йоган Годфрід Шедель народився у місті Вандобек, поблизу Гамбурга в 1680 р. Навчався у майстрів стилістично близьких до школи відомого Андреаса Шлютера, якого називали “Мікеланджело Півночі”. Придворний архітектор Фрідріха I був автором “Бурштинової кімнати”. У Росію запрошений в якості головного архітектора Санкт-Петербурга за рекомендацією його Лейбніцем Петру I. Після смерті Шлютера всі розпочаті ним роботи в Санкт-Петербурзі продовжив Йоган Готфрід Шедель, запрошений князем Олександром Меншиковим. У 1729 році Шедель у Москві будує палац для Анни Іоанівни, Кремлівську Благовіщенську церкву, в Домодєдово – Нікольську церкву. А згодом, отримавши благословення від Цариці Небесної і Святителя Миколая, вирушає в дорогу разом з митрополитом Рафаїлом Заборовським у Київ.

В 1731 році у Києві було розпочато будівництво Лаврської дзвіниці, яке  завершилося у 1745 році. Паралельно у 1744 р. під керівництвом Шеделя почалася реконструкція дзвіниці Софіївського комплексу. Були розібрані 3-й і 2-й яруси, “мало не до дзвонів”. Побудовані нові верхній і середній яруси в стилі українського бароко. Дзвіницю вінчала барокова голова. Роботи велися на кошти митрополита Рафаїла Заборовського, небесний покровитель якого Архангел Рафаїл був зображений на одному з ярусів дзвіниці. Побудовано споруду “Брама Заборовського”, митрополичий корпус і т. д.

Шедель пішов з життя 10 лютого 1752 року, залишивши після себе у столиці України шедеври архітектури, що витримали випробуванням часом, складними ґрунтами, воєнними подіями.

Німця Йоганна Годфріда Шеделя вважають своїм російським зодчим в Санкт-Петербурзі, Москві і українським зодчим в Києві. Бо талант і натхненна праця не знають умовностей і кордонів.

Наостанок учасники вечора переглянули фільм про творчість Йогана Шеделя в Києві, знятого на кіностудії “Укртелефільм” режисером Валентином Соколовським.

Текст і фото: Марія Сіверська.

 ***

27 января в Национальном культурном центре Украины в Москве состоялась встреча с лауреатом международных архитектурных и градостроительных конкурсов, кандидатом архитектуры Людмилой Карабут.

Вечер открыла начальник отдела информации и диаспоры, заслуженный работник культуры Украины и России Виктория Скопенко. Она представила гостью и новый проект Центра «Архитектура. Грани веков».

Далее к разговору подключилась Людмила Карабут, которая отметила, что всегда хотела узнать, почему на самом деле колокольня Успенского собора в Киево-Печерской Лавре остается такой прочной и долговечной. Таким образом и началось ее собственное исследование искусства архитектора Иоганна Шеделя.

- Иоганн Годфрид Шедель родился г. Вандобек, близ Гамбурга, примерно в 1680г. Учился у мастеров стилистически близких к школе известного Андреаса Шлютера, прозванного “Микеланджело Севера”. Придворный архитектор Фридриха I был автором “Янтарной комнаты”. В Россию приглашен в качестве главного архитектора Санкт-Петербурга по рекомендации его Лейбницем Петру I. После смерти Шлютера все начатые им работы в Санкт-Петербурге продолжил Иоганн Готфрид Шедель, князем Александром Меншиковым.

В 1729 году И. Г. Шедель в Москве строит дворец для Анны Иоанновны, Кремлевскую Благовещенскую церковь, в Домодедово – Никольскую церковь. И, таким образом, получив благословение от Царицы Небесной и Святителя Николая, отправляется в дорогу вместе с митрополитом Рафаилом Заборовским в Киев.

В 1731 году начато строительство Лаврской колокольни, в 1745 году-завершено. Параллельно в 1744 г. под руководством Иоганна Шеделя началась реконструкция Колокольни Софиевского комплекса. Были разобраны 3-й и 2-й ярусы, “чуть не до колоколов”. Построены новые верхний и средний ярусы в стиле украинского барокко. Колокольню венчала барочная глава. Работы велись на средства митрополита Рафаила Заборовского, небесный покровитель которого Архангел Рафаил был изображен на одном из ярусов колокольни. Построено сооружение “Брама Заборовского”, митрополичий корпус и т. д.

Ушел из жизни Иоганн Шедель 10 февраля 1752 г.

И сегодня столицу Украины украшают его шедевры, выдержанные испытанием времени, сложными проседающими грунтами, военными событиями.

Немца Иоганна Годфрида Шеделя считают своим российским зодчим в Санкт-Петербурге, Москве и украинским зодчим в Киеве. Потому что талант и вдохновенный труд не знают условностей и границ.

В конце вечера присутствующие посмотрели филь о творчестве Иоганна Шеделя в Киеве, снятого киностудией “Укртелефильм”  режиссером Валентином Соколовским.

DSC07939