Iнформацiйно-просвiтницька та освiтня Опубліковано 01.08.17

Культурно-просвітницька поїздка Української народної хорової капели

4Культурно-просвітницька поїздка Української народної хорової капели

у м. Кисловодськ Ставропольского краю

ЛГПУ “Санаторій імені М. О. Семашко”

Літні просвітницькі маршрути Української народної хорової капели  продовжилися творчою поїздкою до Кавказьких Мінеральних Вод на Ставропольщину до міста Кисловодська.

Поїздка була ініційована Національним культурним центром України у м. Москві, а саме, першим заступником Генерального директора – виконавчим директором Валентином Савицьким, за домовленістю з керівництвом Санаторію ім. М. О. Семашко у Кисловодську Анжелою Соловйовою.

Творча співпраця між нашими установами почалася у червні цього року. У Центрі з великим успіхом пройшла презентація Курорту і концерт “Даруємо вам свято” Народної хореографічної студії “Призвание” санаторію “Україна”, делегацію очолювала завідувач культурним сектором Тетяна Уткіна.

Із зворотнім творчим візитом невелика частина Української народної хорової капели (14 осіб) вилетіла до Кавказьських мінеральних вод 20 липня 2017 року. Літак приземлився в аеропорту Мінводи, де нас гостинно зустрічала завідуюча клубом і творчими програмами Санаторію ім. М. О. Семашко пані Неля. Капелісти відразу закохалися у її щиру посмішку і “світлу вроду кінозірки”. Ми тоді навідь собі не могли уявити, якою цікавою буде для нас ця подорож!

“Чудесное предгорье Ставропольского края. Среди зелёных ландшафтов и чистейших горных рек Предгорья зародились целебные минеральные воды, первое упоминание о которых датируется началом XIV века. Известность источники приобрели благодаря своей уникальной способности восстанавливать здоровье и жизненные силы. Мягкий климат, много солнечных дней в году, сравнительно сухой воздух, захватывающие дух горные пейзажи, бескрайние степи, изумительной красоты храмы, целебные минеральные воды – прекрасный и удивительный Край!”

У перший день на нас чекало “випробування нарзаном” у станиці Суворовській. Більше, ніж півстоліття тому, тут було відкрито джерело цілующої термальної води та прорублена скважина глибиною 1253 метри. Лікувальний процес отримав назву “Сувороские бани”. Сюди, до великого басейну з температурою води 45 градусів і потрапили наші капелісти. Як у народній казці – вийшли з води молодшими на 10 років.

Екскурсійно-культурний графік кожного з чьотирьох днів перебування був надзвичайно насиченим. Наше знайомство з Краєм продовжилося селищем Мирний у мальовничій ущелині на схилі Боргустанських гір, де знаходиться чудо природи “Кольцо-гора”. А далі – застигла легенда горців про кохання двох сердець і їх трагедію – скеля «Замок Коварства и Любви».

Сусідня Кабардино-Балкарія подарувала нам найяскравіші враження від каскаду «Медових водопадів», краси гірської породи кабардинських коней, унікального смаку національного Айрану, аромату трав’яного чаю у “Чайному будиночку” та незабутніх краєвидів за вікном нашого автобусу.

Яскравою сторінкою стала поїзка у станицю Боргустанська. Древня фортеця Боргустан одна з найважливіших форпостів “Шолкового пути” на Кавказі. За неї боролися ще Олександр Македонський і Тамерлан. Її ім’я зберігла козача станиця Боргустанська, яка виникла у 1825 році. Саме тут є Етнографічний центр “Казачье подворье”. Це реконструкція старовинної садиби родини Павленків, де зібрані унікальні експонати, які знайомлять з історією та культурою терських казаків. Їх землі славляться картоплею, то ж і багато страв гостиного козачого столу саме з картоплі – домашні вареники, пиріжки. Як приємно було почути українські полтавські пісні у виконанні місцевого фольклорного гурту “Вольная казачка”. З покоління у покоління переселенці передають нащадкам пісні з історичного рідного краю. Вийшов імпровізований спільний концерт. Особливу увагу жіночого ансамблю привернув соліст капели Юрій Карпов, який представив московський колектив у національному українському костюмі. Присутні гості з різних куточків Росії, Казахстану, Узбекістану із задоволенням підспівували та підтанцьовували артистам.

Неллі Георгієвна з великою любов’ю до свого міста відкрила багатющу історію Кисловодська під час екскурсії унікальним середнім та нижнім міськими ландшафними парками. Це був справжній подарунок делегації з Москви від Санаторію. Ми були вражені красою і неповторністю каскадів фонтанів, долиною троянд, ротондою, цілющою водою паркових джерел.

Найважливіший день – день концерту. Певні приготування, попередня репетиція, прогон програми, проба звукової та відеоапаратури, яку спеціально для концерту привезли співробітники Санаторію “Україна”, начолі з Тетяною Уткіною з Єссентуків. Творче хвилювання від того, як невеликим складом ансамблю передати багатогранну діяльність Національного культурного центру у м. Москві і Української народної хорової капели. Майже повна зала глядачів, на 300 місць, свідчила про великий інтерес до української культури. Треба віддати належне – організатори добре попрацювали з громадськістю – протягом кількох днів афіша капели зустрічала мешканців Санаторію у фойє, у величезній їдальні, тощо.

Концерт розпочався невеликим відеофільмом, який відразу створив творчу атмосферу. Кінорежисер, член Міжнародної спілки музичних діячів та Спілки театральних діячів, режисер Українського музичного салону в Москві Віра Федорченко та керівник Капели заслужений працівник культури Росії та України Вікторія Скопенко вели концертну програму, як просвітницьку акцію. Слухачі змогли дізнатися про життя української громади Москви, як складової багатонаціональної столичної спільноти, діяльність Національного культурного центру України у м. Москві щодо збереження і розвитку української пісенної культури, народної творчості, національних традицій, популяризацію високого професійного українського мистецтва.

Концерт вмістив виступ загального ансамблю, дуету, солістів. Прозвучали улюблені народні пісні “Садок вишневий”, “Ой, чий то кінь стоїть”, “Нема мого Петруся”, “Їхав козак через місто”, “Тихо над річкою”, “Чорна редька”, “Віночок українських народних пісень” (“Реве та стогне Дніпр широкий”, “Заграйте, музиченьки”, “Ой, у вишневому садочку”, “Ой, на горі”, “Розпрягайте, хлопці коні”, “Засвіт встали козаченьки”). Актор Театру, заслужений працівник культури РФ Геннадій Новосьола натхненно прочитав поезію та прозу Тараса Шевченка, уривок з повісті Миколи Гоголя “Майська ніч” та заспівав сольно  жартівливі пісні “Із сиром пироги” та “Казав мені батько”.

Щире виконання Неллею Давидовою рідної вірменської пісні “Сирун”, Віктором Вакулою пісні “Берёзовый сок” з репертуару “Песняров”, Юрієм Карповим “Калина красная”, Геннадієм Новосьолою “Мы пилоты”, знайшло теплий відгук у глядачів. А далі – “Смерека”, “Два кольори”, “Гуцулка”, “Я стану морем”… З яким запалом під аплодисменти підтанцьовувала Галина Воронова, згадуючи свою рідну Івано-Франківщину!

Об’єднуюча фінальна пісня “Одна калина за вікном” у яскравому виконанні Марини Галицької захопила всіх присутніх.

Слова подяки від організаторів, вручення квітів, почесних грамот керівнику Капели Вікторії Скопенко та хормейстеру Антоніні Ростовській. Вираз почуттів від гостей-москвичів зі словами і піснями, невеличкими сувенірами на добру згадку про зустріч. Подяка за доброзичливість, гостинність, за високий професионалізм співробітників Санаторію ім. М. О. Семашко з побажанням здоров’я колективу та процвітання місту Кисловодську та Кавказьським мінеральним водам.

На чудовому спілкуванні за чайним столом мріялося про наступні зустрічі, про відродження українських творчих колективів Санаторію, щоби завжди тут звучала жива українська народна пісня.

І, як завжди, запрошення відвідати Національний культурний центр України у м. Москві, що на Арбаті 9. Ласкаво просимо! Будемо чекати!

Ще був один день попереду, але ми розуміли, що його буде замало, щоби побачити все, що хотілося б. Хотілося приїхати ще не раз. Стисла автобусна екскурсія до міст Єссентуки-Железноводск-П’ятигорськ. Річка Підкумок, гора Бештаю, трошечки легендарного Ельбруса, хоча б на горизонті, велика гряда різноманітних гір, які залишилися після роботи вулканів. Місто зі своєю історією та унікальними цілущими водами.

На кінець, не можна не сказати про зустріч з образом великого поета Михайла Лермонтова. Його музей, місце дуелі. Пронизливе відчуття… як рано обірвалаося життя. Така краса навкруг…

Час додому. Окрилені новими планами, обласкані новими друзями. Хай всім щастить.