Iнформацiйно-просвiтницька та освiтня Опубліковано 24.04.13

Марина Попович – жінка-легенда в Національному культурному центрі України в Москві

P1140640-1У Національному культурному центрі України в Москві відбулася цікава зустріч із льотчиком-космонавтом 1-го класу, полковником авіації запасу, більш ніж стократною чемпіонкою світу, членом Спілки письменників Росії Мариною Лаврентіївною Попович. Жінкою-легендою в прямому розумінні цього слова.

Радянська  льотчиця, письменник та уфолог, доктор технічних наук, професор Марина Попович почала літати у 1948 році. В 1951-му закінчила авіаційний технікум у Новосибірську, працювала інженером-конструктором на заводі ім. Комінтерна.

У 1960 році почала оволодівати технікою пілотування на реактивних літаках і невдовзі стала єдиною в країні воєнним льотчиком-випробувачем 1-го класу.

У 1964 році Марина Попович стала командувачем АН-12 та першою з-поміж жінок-випробувачів подолала звуковий бар’єр на реактивному винищувачі МиГ-21, за що отримала прізвисько «мадам МиГ». Протягом наступних кількох років встановила 102 світових рекорди: перший – у Брно на чеському літаку Л-29.

Влітку 1965 року на літаку «РВ» із двома турбореактивними двигунами встановила світовий рекорд швидкості польотів літаків цього класу, пройшовши замкнений маршрут у 2 км із середньою швидкістю 737,28 км/год. 20 вересня 1967 року побила рекорд американки Жаклін Кокран, пролетівши на літаку «РВ» маршрутом Волгоград – Москва – Астрахань – Волгоград 2 510 км та перевищивши рекорд на 344 км.

Десять світових рекордів було завойовано нею в якості командувача повітряного корабля-гіганта «Антей». Усього Марина Попович налітала 5 600 годин та освоїла більше 40 типів літаків і вертольотів.

Просто вражаюча біографія. І повірте, що тут не викладено й сотою частини того, що пройшла та чого досягла легендарна льотчиця. І було б дивно, якби вона врешті-решт не взялася за перо. На сьогодні нею написані такі книги: «Прыжок в небо», «Жизнь – вечный взлет» (стихи), «Хождение за два маха», «Сестры Икара», «Старт над облаками», «автограф в небе», «Магия неба», «Я – летчик. Воспоминания и размышления», «НЛО над планетой Земля», кіносценарії «Букет фиалок» і «Небо со мной».

Марина Попович зустрілася з генеральним директором Центру доктором історичних наук Володимиром Мельниченком, під час якої вони обмінялися подарунками: Марина Лаврентіївна вручила Володимиру Мельниченку свою книгу «НЛО над планетой Земля», а він відомій льотчиці – свої книги «Арбат, 9 (феномен дома в истории Москвы арбатской)» и «Богдан Ступка».

Потім Марина Лаврентіївна взяла участь в  презентації Дитячого розважально-пізнавального журналу «Космовьонок», зустрілася з учнями Української недільної школи ім. Павла Поповича, ознайомилася з роботою Центру і залишила автограф у Книзі почесних гостей: «Дорогому Владимиру Ефимовичу, дорогому руководству и сотрудникам Культурного центра Украины в Москве с глубочайшим уважением и пожеланием надежных, культурных, жизненных и трудовых крыльев. С любовью, М. Попович. 21.04.2013 г.»

А також пообіцяла обов’язково прийти до Української недільної школи ім. Павла Поповича на свято закриття навчального  2012/13 року й поділитися своїми спогадами з молодим поколінням.

Ассоль ОВСЯННИКОВА-МЕЛЕНТЬЄВА. Фото автора.