Iнформацiйно-просвiтницька та освiтня Опубліковано 25.01.13

Презентація книги Олени Марченко

Презентація книги Олени Марченко16 січня в Національному культурному центрі України в Москві відбулася презентація книги головного спеціаліста відділу культури і мистецтв Національного культурного центру України в Москві Олени Марченко «Документи в порядку? Поїхали!» (Чернігів: Десна Поліграф, 2012).

Поетесу представив генеральний директор Національного культурного центру України в Москві, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Мельниченко. Він поділився своїми враженнями від прочитаних творів Олени, особливо відзначивши витонченість і жіночність її поезії.

Головний спеціаліст відділу інформації та діаспори Центру Ірина Клименко відзначила, що авторка піднімає надзвичайно важливі теми для сучасних українців, які приїздять до Москви – і перетин кордону, і гуманітарний діалог між Україною та Росією, і становище українців у російському культурному середовищі.

Голова правління Ради земляцтв України, дійсний державний радник Російської Федерації 1 класу, чернігівець Микола Лях висловив своє захоплення від віршів Олени Марченко, пообіцявши надалі допомагати їй із виданням та організацією презентацій в Україні.

Перший заступник голови Ради земляцтв України, поет, лауреат міжнародних і всеросійських конкурсів Петро Акайомов характеризував Олену як “навдивовиж сонячну людину”, а її поезію відносить до кращих сучасних європейських зразків. На його думку, у віршах відчувається журналістський почерк, а в публіцистиці – справжня поезія.

“У цій книжечці я бачу сміливість автора поєднати речі, які нині не прийнято поєднувати… І це свідчить про безкорисливість і внутрішню красу цієї дівчини”, – такі слова прозвучали від друга Олени, заслуженого винахідника Російської Федерації, завідувача лабораторією Всеросійського науково-дослідного інституту механізації сільського господарства Василя Дринчі.

Ще один друг родини Марченків, відомий російський письменник Гарій Немченко прийшов на презентацію книги разом із дружиною. Тепло відгукнулася на збірку почесний працівник загальної освіти Російської Федерації Тетяна Малишева.

“Гадаю, що жодна країна в світі не може похвалитися такою кількістю поетів-жінок, як в Україні, – сказав доктор медичних наук, голова Товариства української культури “Славутич” Василь Антонів. – І завдяки таким чарівним жінкам, як Олена, була, є і буде українська література”.

Із виходом презентованої збірки авторку привітали керівник Українського молодіжного клубу Москви Ярослав Копельчук та його мати, режисер Українського молодіжного театру Катерина Марійчук. Зазначимо, що Олена постійно допомагає їм із організацією заходів та висвітлює їхню роботу на сайті Центру й у пресі.

 ”Документи в порядку? Поїхали!” – це збірка досить різних за формою та змістом творів, проте дивує те, настільки вправно й інтуїтивно Олена Марченко поєднала їх під однією обкладинкою. Цій книзі передували ще дві поетичні збірки – “Восьма нота для тебе” і “Музей людей”.

До появи цього видання долучилися ці та інші друзі Олени (яскраву обкладинку створив чернігівець Володимир Коваль, редагував – Володимир Сапон), та й сама авторка вклала в неї найкращі події, що трапилися з нею останнім часом. Тож і ця збірочка публіцистики та поезії вийшла навдивовиж теплою й духовно наповненою. Кожен рядок було написано, як кажуть, “по горячим следам”, під безпосереднім враженням від побаченого, почутого й відчутого. Звідси – відсутність будь-якої надуманості чи штучності.

Отож, трохи детальніше придивимося до презентованої книжки. Складається вона з шести розділів, перший із них “В якому Москва стає українською, а міграційні правила нівелюються” розповідає про особливості перетину українсько-російського кордону. Власне, вже сама назва книги ніби анонсує можливість отримання цієї корисної для багатьох українців, що приїздять до Росії, інформації. Проте, далі ця тема отримує трохи інший розвиток – і ось вже героїня мандрує українськими куточками Москви, де пріоритет відводиться Чернігівщині та її уродженцям.

Другий розділ “З якого довідуємося, як живуть українці в регіонах Росії та що саме цікавить українську молодь Москви” – це інтерв’ю з людьми, причетними до творення українського культурного простору в Росії. Олена спілкувалася з керівниками таких організацій, як Сибірський центр української культури “Сірий Клин”, Національно-культурна автономія “Українська родина” (м. Сургут), Український молодіжний клуб, Український молодіжний форум, Товариство української культури “Славутич” (м. Москва).

Важливість вміщеної інформації в тому, що читач отримує можливість більше дізнатися про життя українських осередків у Росії, дізнатися про їхнє бачення України та Росії, особливості українських організацій у віддалених куточках країни.

Третій розділ “В якому народний артист України Олег Марцинківський у Москві переконливо доводить, що “українські співаки можуть виконувати не лише національні пісні, а й світову класику”, четвертий розділ “В якому з’ясовується, якою має бути ідеальна модель відносин між Україною та Росією та як змінюється психологія українців після тривалого проживання у Москві” і п’ятий розділ “Про українську поезію для росіян і російську прозу для українців” – це великі інтерв’ю Олени Марченко з відомими українцями: співаком Олегом Марцинківським, літературознавцем Дмитром Стусом та керівником Центру українських досліджень Інституту Європи Російської академії наук, чернігівцем Віктором Мироненком.

Шостий розділ “Я віддаю тобі віддалі” – це книга в книзі, в якій зібрано поетичні твори Олени, написані нею переважно на Чернігівщині.

Кожна сторінка збірки рясніє яскравими замальовками з життя Олени, які розкрито за допомогою численних афоризмів. Мовні особливості віршів Олени відзначила на презентації Катерина Марійчук. Мимоволі викликають відчуття справжнього українського літа такі живі картини, як

із старої машинної шини

котиться бублик сонця

на південь в іржаву спеку…

Назва книжки, а ще більше – обкладинка із залізничною колією на тлі любих українському окові кольорів, свідчить про непосидючу вдачу Олени. Вочевидь, поїзд – це рухома хатинка її думок, генератор її тонкої душі, яка, в свою чергу, дарує такі ось рядки:

я віддаю тобі віддалі

відстані і кілометри

завтра до купи зібрані

теплими стануть конверти

перетечуть у амброзію

люди і богоподібні

невідворотну корозію

знову врятує Біблія

Юрій Безкровний