Iнформацiйно-просвiтницька та освiтня Опубліковано 15.10.10

Про те, як ми покоряли Космос

 

P1030992-1Днями учні Української недільної школи імені Павла Поповича та їхні батьки… майже побували в космосі. Принаймні там, де готуються до космічних польотів. На запрошення завідувача Музею Центру підготовки космонавтів імені Юрія Гагаріна Наталії Таланової ми відвідали Зоряне містечко.

Це просто космос! Побували у святая святих, там, де починається шлях у Всесвіт і де випадає щастя побувати одиницям. Для більшості  космос — це таїна, світ, який ніколи особисто не буде пізнаний та відчутий. Тому зустріч із тими, хто побував за межею нашого розуміння безкінечності, хто мав щастя пережити захват від сходу сонця (кажуть, що це видовище просто фантастичне), хто відчув на собі невагомість та виходив у відкритий космос — рідкісна вдача. Зустріч із Юрієм Івановичем Онуфрієнком, Героєм Російської Федерації, льотчиком-космонавтом РФ, полковником була незабутньою. Тим більше, що він родом із України (Харківська область). Його просто закидали питаннями про відчуття під час першого виходу у відкритий космос, про розпорядок дня та побутові подробиці на космічному кораблі, і жодне не залишилось без відповіді, хоча й секретів державних Юрій Іванович не розкрив.

Разом із екскурсоводом Світланою Возовіковою ми пройшлися чотирма залами музею. Побували в залі орбітальних станцій і міжнародних космічних програм (з 1971 року до сьогодення), в меморіальній кімнаті пам’яті Юрія Гагаріна, в меморіальному робочому кабінеті Юрія Олексійовича, який традиційно відвідують льотчики-космонавти перед польотом і де настінний годинник зупинено на 10.31 — в момент, коли загинув космонавт, та зали пілотованих програм «Восток», «Восход», «Союз».

Ми залишились під враженням від усього! Малеча мала можливість доторкнулися до справжніх скафандрів, побачити особисті речі космонавтів, почути розповіді про те, як проходить підготовка до польотів, чим користуються космонавти в космічному побуті, що їдять, відчути енергетику справжньої капсули, в якій космонавти повертались на Землю. Не говорячи вже про справжні космічні супутники — піонерів освоєння космічного простору.

 Навіть не знаю, хто був у більшому завхваті — діти чи дорослі. А враховуючи те, що кожен назавжди в душі залишається дитиною, то ця поїздка, безумовно, залишиться в нашій пам’яті надовго. До… наступного відвідання Зоряного містечка.

Ассоль Овсянникова-Мелентьєва. Фото автора.