Iнформацiйно-просвiтницька та освiтня Опубліковано 05.04.15

Проект «Тарас Шевченко». «…тільки Слово береже в основі безсмертя української душі…»

Без имени-1копированиеУ Національному культурному центрі України в Москві відбувся щорічний Всеросійський конкурс на краще читання поетичних творів Тараса Шевченка серед дітей та юнацтва, присвячений 201-й річниці з дня народження Кобзаря.

Зі сцени Культурного центру вже чотирнадцятий рік поспіль у виконанні кращих із кращих читців (бо відбіркові тури проходять на місцях і до Москви приїжджають їхні переможці) звучать поезії Шевченка. Цього року приїхали учасники із Нижньокамська (Республіка Татарстан), Салавата (Республіка Башкортостан), Якутська (Республіка Якутія (Саха)), Воронежа, Твері, Москви та Московської області. Були прочитані: поеми (або уривки з них) «Княжна», «У казематі», «Тополя», «Утоплена», «Гайдамаки», «Сон», «Русалка», «Іван Підкова», «Лілея», вірші «Мені однаково…», «Буває, в неволі іноді згадаю…», «Садок вишневий коло хати…», «Мені тринадцятий минало…», «У нашім раї на землі…», «Сонце заходить, гори чорніють…», «І виріс я на чужині…», «Полякам», «Н. Маркевичу», «Не кидай матері, казали…», «Не молилася за мене», «Тече вода з-під явора…», «Тече вода в синє море…», «Минулі літа молодії…», «І досі сниться: під горою…», «У недільку у святую…», «Стоїть в селі Суботові…»…

Напередодні учасники та керівники делегацій запалили свічки в пам’ять про Кобзаря у храмі-каплиці Бориса і Гліба на Арбатській площі, неподалік якого стояв храм Тихона Амафунтського, де 27–28 квітня 1861 року знаходилася труна з прахом Тараса Григоровича і відбулася панахида по поету.

Ми раді були бачити наших давніх друзів – учнів Міського бюджетного освітнього закладу «Недільна українська школа» м. Салават (керівник Людмила Воловікова), вихованців Об’єднання з вивчення історії та культури українського народу «Лелеки» м. Нижньокамськ (керівник Людмила Найденко), представників Громадсько-культурного земляцтва ім. Т. Шевченка «Криниця» м. Якутськ (голова Тетяна Дьяченко), вихованців Української національно-культурної автономії «Світанок» м. Твер (співпівголова Наталія Томашевська), учениць Української суботньої школи Національно-культурного об’єднання українців «Криниця» м. Пушкіне Московської області (керівник Тетяна Ключникова), вихованців групи «Україністика» відділу міжнародного співробітництва ДБПОЗ «Воробйови гори» (викладач Ніна Шовгун), Товариства української культури «Славутич» (голова Василь Антонів), Центру україністики Московського державного лінгвістичного університету (керівник Людмила Гмиря) та учнів Української недільної школи ім. Павла Поповича Національного культурного центру України в Москві (керівник Ассоль Овсянникова).

А як ми радіємо, коли до нас приїжджають нові учасники та збільшується географія нашого конкурсу! Цього року серед них була представниця відділення УКР у Воронезькій області (голова ради Денис Денисенко) Софія Денисенко, вихованці групи «Україністика» («Воробйові гори») брати Євген і Тимофій Фрик та Михайло Шимарьов, вперше ми почули і Башкірова Віталія із Татарстану. Запам’ятався дуже емоційний та щирий виступ Юлії Мореєвої із Москви. Він був цікавим ще й тим, що дівчина не знає української мови взагалі – тільки починає її вчити! І обрала для того один із найскладніших творів Шевченка – уривок із поеми «Іван Підкова».

Як завжди, конкурсантів оцінювало високоповажне та шановане журі на чолі з головою Товариства української культури «Славутич», академіком, заслуженим діячем науки РФ Василем Федоровичем Антонівим. Члени журі: радник Посольства України в РФ Іван Федорович Новицький; кандидат філологічних наук, директор Центру україністики Московського державного лінгвістичного університету, викладач Київського національного лінгвістичного університету Людмила Володимирівна Гмиря; філолог, автор-упорядник посібника з позакласного вивчення творчості Тараса Шевченка «Завещание Т. Г. Шевченко», головний спеціаліст з міжнародних зв’язків Академії соціального управління Міністерства освіти Московської області Станіслав Іванович Ксьонжик; кандидат історичних наук, керівник Центру українських досліджень Інституту Європи Російської Академії наук, головний редактор журналу «Сучасна Європа» Віктор Іванович Мироненко; кандидат філологічних наук, співголова Благодійного фонду «Троянди й виноград», онук Максима Рильського Андрій Богданович Рильський; начальник відділу інформації та діаспори Культурного центру України в Москві, співголова Регіональної громадської організації «Українці Москви», заслужений працівник культури України та Росії, художній керівник Української народної хорової капели Москви Вікторія Іванівна Скопенко; філолог, головний спеціаліст з кадрових питань Культурного центру України в Москві Тетяна Михайлівна Чернікова.

Оцінювали виступи за кількома критеріями, враховували обсяг поетичного твору, виразність та емоційність, знання тексту, правильність і чистоту вимови, художнє оформлення (музичний або художній супровід тощо).

Спостерігаючи за конкурсом, можу відзначити, що ті, хто приїжджають до нас із року в рік, як то кажуть, на очах стають професійними читцями. Дехто починав із невеликого твору в кілька рядків, а сьогодні, перейшовши до старшої вікової категорії, дивує нас цілими поемами! Багато уваги досвідчені читці приділяють вимові та контекстуальним акцентам. Учасники не просто розказують вірші напам’ять, а представляють театралізовані замальовки. Деякі виступи сміливо можна назвати «Театром біля мікрофона». Кожен учасник намагається прикрасити свій виступ. Зараз лише одиниці виходять на сцену не в національному одязі (виключно ті, хто вперше беруть участь). Тому журі все складніше обирати найкращих, бо більшість – достойні найвищих нагород. Але рішення все одно треба було приймати. І результати цьогорічного Всеросійського конкурсу на краще читання поетичних творів Тараса Шевченка серед дітей та юнацтва були такими:

Перша вікова категорія (3–7 років):

― третє місце поділили: Ахметзянова Аліна (6 р., Нижньокамськ), Виноградов Михайло (6 р., Товариство української культури «Славутич»), Ніколенко Микола (6 р., УНШ ім. П. Поповича);

― друге місце посіли: Абрамова Поліна (6 р., Нижньокамськ), Ніколенко Владислав (5 р., УНШ ім. П. Поповича);

― перше місце: Мусіна Евеліна (4 р., Салават).

Друга вікова категорія (8–12 років):

― третє місце поділили: Бєскова Анастасія (12 р., Пушкінський р-н), Васильєва Ганна (10 р., УНШ ім. П. Поповича), Дьяконова Вікторія (8 р., Салават);

― друге місце поділили: Бушкова Ганна (10 р., Твер), Калашникова Дарина (8 р., УНШ ім. П. Поповича), Мусін Еміль (8 р., Салават);

― перше місце: Юр’єва Христина (10 р., Нижньокамськ).

Третя вікова категорія (13–16 років):

― третю премію отримали: Абрамов Андрій (13 р., Нижньокамськ), Давлетбаєва Еліна (14 р., Салават);

― другу премію поділили: Дичко Божена (14 р., УНШ ім. П. Поповича), Самусенко Андрій (13 р., Твер);

― перша премія: Зублевська Тетяна (16 р., Пушкінський р-н).

Четверта вікова категорія (17–22 роки):

― дипломи третього ступеня отримали: Божуха Марія (18 р., Якутія), Ратушна Інна (17 р., Салават);

― дипломи другого ступеню отримали: Атаманенко Алевтина (17 р., Пушкінський р-н), Готка Тетяна (Москва, МДЛУ), Косс Андрій (21 р., УНШ ім. П. Поповича), Кузнецова Ксенія (20 р., Москва, МДЛУ);

― диплом першого ступеню отримала Метелешко Любава (17 р., УНШ ім. П. Поповича).

Усі учасники отримали в подарунок видання Культурного центру «Москва у творчій долі Тараса Шевченка» та «Арбат глазами украинца», а лауреати (дипломанти І, ІІ і ІІІ ступенів) ще й книгу «Москва Михайла Грушевського», 150-річчя якого буде відзначатися у 2016 році, та грошові премії. Усі видання – в авторстві генерального директора Центру Володимира Мельниченка.

Подяками за вірність Шевченковому слову та щорічну підготовку учасників відзначено всіх керівників делегацій та українських осередків, які, незважаючи ні на що, знаходять і моральні, і духовні, та й фінансові можливості прищеплювати юному поколінню українців любов та шану до Кобзаря, України, українського слова та культури, плекають в них найцінніші зернятка, які з часом обов’язково проростуть міцними пагонами духовності. У підмогу викладачам та вихователям у цій благородній справі тепер будуть і «Кобзарі», й аудіодиски «Думи Тараса» (українською та російською мовами) та «Давидові псалми», записані шанувальниками Шевченкового слова та акторами Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».

Генеральний директор Культурного центру України в Москві, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Мельниченко, підбиваючи підсумки, відзначив багаторічну вірність учасників Шевченковій темі:

Хай ця вірність назавжди буде з вами! Звичайно, будуть всілякі негаразди у вашому довгому житті, і все в ньому може статися. Ви можете стикнутися із українофобством і шевченкофобством, але завжди пам’ятайте обраний сьогодні вами шлях. Він єдино правильний.

Шевченко залишив нам заповіт щодо життєвих зустрічей із неправдою та нещирістю! «Я схаменувся, осінивсь / Святим хрестом і тричі плюнув. / Та й знову думать заходивсь / Про те ж таки, що й перше думав». Бажаю вам, щоб ви були суголосними з Тарасом Шевченком!

Задумуючи цей конкурс чотирнадцять років тому, ми навіть не уявляли, що він стане таким популярним і престижним. І починався він як міський. А зараз, дякуючи вам, конкурс знають у всій Росії. Можливо з часом ми вийдемо й на міжнародний рівень.

Разом із вами, дорогі діти й батьки, ми вже пройшли великий шлях! І скільки ще зробимо разом, якщо памятатимемо слова Бориса Олійника: «В останній бій виходимо при Слові. / Бо тільки Слово береже в основі / Безсмертя української душі».

До речі, щойно говорив із Дмитром Павличком, Миколою Жулинським та Іваном Драчем і розповів їм про наш кункурс. Усі вам передали свої щирі вітання і побажали подальших успіхів.

Голова журі Василь Антонів теж поділився своїми враженнями:

― Сьогодні відбулося справжнє свято Тараса Шевченка. Кожного року ми переконуємося, що Кобзар живе в серці кожного українця і в Україні, і далеко за її межами. Я – лікар за фахом. І наше щорічне свято я сприймаю щепленням проти вірусу денаціоналізації. Знайомити з Шевченком людину треба саме в такому юному віці. І тоді вона все життя буде знати, що має коріння в Україні чи святе ставлення до неї. Хай щастить вам! Ви – достойні діти нашої преславної України.

Ассоль Овсянникова-Мелентьєва. Фото автора та Любави Метелешко.