Iнформацiйно-просвiтницька та освiтня Опубліковано 11.03.13

відкриття Меморіальної кімнати Тараса Шевченка і Михайла Грушевського

000323767 березня в Національному культурному центрі України в Москві відбулося відкриття в новому приміщенні Меморіальної кімнати Тараса Шевченка і Михайла Грушевського.

Про шевченкознавчі й грушевськознавчі дослідження Національного культурного центру України в Москві розповів генеральний директор Центру, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Мельниченко.

Він зазначив, що Меморіальну кімнату було вперше відкрито в 2005 році, але в зв’язку з підготовкою до відзначення 200-річчя від дня народження Кобзаря, її вирішено було розширити й доповнити новими документальними матеріалами.

Експозицію меморіальної кімнати склали три великі стенди, присвячені малодослідженим сторінкам біографій двох видатних українців – Тараса Шевченка і Михайла Грушевського, а також Національному культурному центру України в Москві.

Тарас Шевченко кілька разів бував у Москві в 1844 і 1845 рр., у 1858 і 1859 рр. Тут він зустрічався з С. Аксаковим, О. Бодянським, М. Максимовичем, М. Погодіним, О. Кошелєвим, О. Станкевичем, П. Бартенєвим. Навесні 1861 року під час перевезення праху Тараса Шевченка з Петербурга в Україну, домовина з його тілом була встановлена 27 квітня в храмі Тихона Амафунтського біля Арбатських воріт (знесений у 1933 році) – це зовсім недалеко від Національного культурного центру України.

На стенді, присвяченому Кобзареві, розміщено архівні документи, зокрема, копії справи Тараса Шевченка, його листування, різні публікації в пресі, репродукції написаних ним портретів Михайла Щепкіна і Михайла Максимовича, портрет Осипа Бодянського, копії автопортрета 1858 року, робіт Григорія Честахівського “Домовина з прахом Тараса Шевченка в дорозі” та “Домовина з прахом Тараса Шевченка в церкві” (1861), фото Арбатської площі й храму Тихона Амафунтского початку ХХ ст., петриківська таріль з портретом Кобзаря. У Меморіальній кімнаті є можливість працювати з книгами Володимира Мельниченка “Тарас Шевченко: «Моє перебування в Москві». – М.: ОЛМА Медиа Групп, 2007. – 512 с.; «На славу нашої преславної України» (Тарас Шевченко і Осип Бодянський). – М.: ОЛМА Медиа Групп, 2008. – 560 с. (Національна премія України ім. Тараса Шевченка); Тарас Шевченко: «Мій великий друг Щепкін». – М.: ОЛМА Медиа Групп, 2009. – 480 с.; Шевченківська Москва. Авторська енциклопедія-хроноскоп. – М.: ОЛМА Медиа Групп, 2009. – 768 с.; Тарас Шевченко в Москві. – К.: Либідь, 2009. – 738 с., збіркою поезій Шевченка українською та російською мовами “Я так її, я так люблю…”, виданою Центром у 2004 і 2012 р. У Бібліотеці імені Богдана Ступки Центру широко представлено видання творів Шевченка й шевченкознавча література.

Наступний стенд присвячений Михайлові Грушевському, який жив на Арбаті в будинку № 55 під наглядом поліції з вересня 1916 по березень 1917 року. Тут він продовжував писати “Історію України-Руси”, брав участь у редакції місячника “Украинская жизнь” і тижневика “Промінь”, займався організацією української видавничої спілки і наукового товариства.

В експозиції Меморіальної кімнати представлено матеріали з московських архівів – копії справи Грушевського, його листів до Петра Стебницького, Михайла Могилянського, Сергія Єфремова, рідкісних сімейних фотографій, книга Володимира Мельниченка “Михайло Грушевський: Я оснувався в Москві, Арбат 55” (2005), в якій найповніше висвітлено перебування видатного українця в Москві (дослідження цього періоду розпочато автором ще в попередніх книжках: “Україна на Арбаті, 9” (2003) і “Прапор України на Арбаті” (2004).

Ще один стенд висвітлює історію Арбату й будинку №9, містить архівні документи – план двору на місці нинішнього будинку Центру з позначенням будівель, фото вулиці Арбат і будинку № 9 початку ХХ ст., фото знаменитостей, які тут бували (Л. Толстой, А. Чехов, С. Єсенін, В. Маяковський, Б. Пастернак), книги Володимира Мельниченка, присвячені дослідженню історії будинку № 9.

Юрій Безкровний

57366086 26639444 32903877