У Національному культурному центрі України в Москві відбулися урочистий вечір і концерт, присвячені Дню Соборності та Свободи України.
Традиційно урочисту частину відкрив генеральний директор Центру, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Мельниченко. У своєму слові він зазначив, що цей знаковий для України день ми відзначаємо напередодні Шевченкового ювілею.
Володимир Юхимович зачитав уривок із Універсалу Української Народної Республіки 22 січня 1919 року, в якому зокрема зазначалося: «Однині во єдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка / Галичина, Буковина і Угорська Україна / і Наддніпрянська Велика Україна.
Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умірали кращі сини України.
Однині є єдина незалежна Українська народня Республіка.
Однині народ український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднанними дружними зусиллями всіх своїх синів будовати нероздільну самостійну державу українську на благо і щастя всього її трудового люду».
І зараз часи для України непрості, але у нас є духовний орієнтир – Тарас Шевченко та його слова:
Свою Україну любіть,
Любіть її… во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Привітав українську громаду Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації Володимир Єльченко.
Зі сцени Культурного центру знову лунало слово Великого Кобзаря у виконанні лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, народного артиста України Василя Нечепи та концертмейстера Елеонори Акчуріної, котрі вже виступали в Центрі в червні 2012 року на День Конституції України. Тоді була представлена програма «Уклін тобі, Тарасе!», з якою співак виступав у рамках грандіозного проекту «200 авторських концертів Василя Нечепи до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка», розрахований на два роки до березня 2014-го. За цей час він дав 150 (!) концертів у різних містах, містечках, селищах і селах України та за кордоном і вийшов знову на московську сцену 188-й раз.
Цього вечора у його виконанні прозвучали пісні на слова Тараса Шевченка «За думою дума», «Породила мати сина» (муз. Івана Зажитька), «Зоре моя вечірняя» (муз. Гордія Гладкого), «Така її доля» (муз. Владислава Заремби); улюблена пісня Тараса Шевченка «Ой, ізійди, зійди»; українська народна пісня у записах Михайла Максимовича «Гомін, гомін по діброві»; «Не зрадь мій, сину, матір Україну» (муз. Івана Зажитька, сл. Миколи Махінчука); «Я до тебе, матусю, у пісні іду» (муз. Платона Майбороди, сл. Тетяни Мезенцевої); «Ти і я» (муз. Юрія Пересунька, сл. Василя Симоненка); «Батьківський поріг» (муз. Івана Карабиця, сл. Андрія Демиденка); українська думка «Дивлюсь я на небо» (муз. Людмили Александрової, сл. Михайла Петренка); «Ой, ти, дівчино, з горіха зерня» (муз. Анатолія Кос-Анатольського, сл. Івана Франка); та інші.
Співак виконував пісні під супровід кобзи, колісної ліри, фортепіано та Національного оркестру народних інструментів України (у запису).
Силою свого таланту Василь Нечепа доніс до москвичів унікальне звучання національних інструментів, інтелектуальну силу нашого народу. Воістину кобзарство залишається величним виявом українського духу і є на сьогодні важливим елементом зміцнення фундаментальних національних засад.
Постійні відвідувачі Культурного центру, пам’ятаючи попередній виступ Василя Григоровича, прийшли ще раз послухати унікальний голос співака, почути його дзвінкий і багатобарвний тембр, якому підвладна візерункова та складна мелодика українського співу. Ба більше, безпосередньо на концерті слухачі виявили бажання знову зустрітися з Василем Григоровичем. Домовилися, що восени кобзар виступить у Центрі з концертом, присвяченим 120-річчю з дня народження його земляка, видатного кінорежисера Олександра Довженка.
Ассоль Овсянникова-Мелентьєва. Фото автора.
