Iнформацiйно-просвiтницька та освiтня Опубліковано 26.09.14

До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Презентація шевченкознавчих видань, присвячених славному ювілею Кобзаря

аватарУ Національному культурному центрі України в Москві відбулася презентація шевченкознавчих видань Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України за участю заступника директора Інституту, кандидата філологічних наук Сергія Гальченка.

Генеральний директор Центру, доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Мельниченко нагадав, що Культурний центр 31 жовтня 2013 року розпочав великий творчий проект «До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка» в рамках якого протягом цього часу пройшли наукові конференції, презентації книжок, альбомів і фільмів, творчі зустрічі з відомими шевченкознавцями, концерти, художні, документальні та фотовиставки. І ця зустріч відбувалася саме в його рамках. Так чим же поповнились Фонди Інформаційно-довідкової бібліотеки імені Богдана Ступки?

Серед представлених і подарованих Центру видань четвертий том академічної «Історії української літератури» (К. : Наукова думка, 2014) у дванадцяти томах, присвячений Тарасу Шевченку. Її автор – академік НАН України Іван Дзюба. Відомий шевченкознавець від початку своєї літературної діяльності не раз звертався до творчості Шевченка (відома його монографія «Тарас Шевченко. Життя і творчість», видана 2005 і 2008 рр.). Працюючи над цим томом, автор досліджував нові матеріли, осмислював і переосмислював відомі й невідомі факти біографії поета, поглиблював аналіз творів у синхронному і діахронному вимірах. Автор представив на суд читача літературознавчу інтерпретацію творчої спадщини Кобзаря у поєднанні з розповіддю про його життєвий і творчий шлях, з’ясовуючи природу його феноменальної популярності та впливу на уми і почуття багатьох поколінь українців.

У книжці всі події викладено у хронологічному порядку, охарактеризовано добу, можна почерпнути уявлення про літературний процес в Україні у культурно-мистецькому, національному і світовому контексті.

Серед фундаментальних видань і третій та четвертий томи «Шевченківської енциклопедії» (К., 2013), виданими Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка. У третьому томі вміщено 1192, а в четвертому – 816 статей, що стосуються основних відомостей про життя, творчість і особистість Тараса Шевченка, його епоху та оточення, місце в національній та світовій літературі, підсумовано понад півторасторічний досвід вивчення всіх аспектів шевченкіани в українському та зарубіжному шевченкознавстві.

Тепер у бібліотеці Центру можна погортати восьмий та девятий томи Повного зібрання творів у дванадцяти томах, присвячені мистецькій спадщині Кобзаря.

До восьмого тому «Мистецька спадщина. Живопис і графіка 1843–1847», тобто з часу приїзду в Україну і до його арешту навесні 1847 р., ввійшли більше двохсот творів малярства і графіки з коментарями.

У дев’ятому представлено образотворчу спадщину Кобзаря періоду першого його заслання «в степи далекі за Уралом», тобто 1847–1850 рр. до відправлення поета і мистця до Новопетровського укріплення.

Якою б потужної сили не була словесна творчість Шевченка, ми маємо пам’ятати, що за фахом він був мистець, здобув вищу академічну мистецьку освіту з присвоєнням високого і вельми рідкісного на той час звання академіка гравірування. Безперечно, що Шевченко був також і академіком малярства, хоча такого титулу йому тоді формально не надали.

«Тарас Шевченко. Більша книга» (К. : Кліо, 2013) – ще одне унікальне видання Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, упорядковане Сергієм Гальченком. Її унікальність полягає в тому, що в першій половині подано автографи усіх (!) творів Шевченка, вміщених у книгу, а в другій частині їх можна прочитати відповідно до сучасного правопису.

Унікальна рукописна збірка поезій Т. Г. Шевченка, що ввійшла в історію літератури під назвою «Більша книжка», компонувалася автором після звільнення його з заслання в період від 21 лютого 1858 р. до 5 грудня 1860 р. Після ретельного відбору й авторського редагування «невільничої» поезії, записаної на засланні «Малої книжки», більше відомої як «захалявна», із неї було відібрано лише 79 творів за 1846–1857 рр. Завершальним серед них є поема «Москалева криниця», закінчена 16 травня 1857 р. в Новопетровському укріпленні.

Рукописна збірка «Більша книжка» – автентичне джерело текстів понад сотні творів, які канонізовані академічним шевченкознавством як основні з-поміж наявних редакцій і варіантів і є найавторитетнішими для дослідників і видавців спадщини великого Кобзаря.

Подібним чином укладена і рукописна збірка «Три літа» (К. : Либідь, 2013), що є чистовим зведенням творів Шевченка 1843–1845 рр. Уперше вона прийшла до читача у факсимільному відтворені у 1966 р. І ось її перевидання! На форзаці та на титульній сторінці рукописної збірки поезій бачимо кілька ескізів олівцем: пророка, чабана, кілька карикатур і шарж на жандармського офіцера. Заголовки окремих творів поет виконав у стилі каліграфічного півуста другої половини XVIII ст., а в текстах лишилися сліди авторських виправлень чорнилом і олівцем.

Перша її частина представляє автографи Тараса Григоровича, а друга вміщує ті ж твори, але надруковані відповідно до сучасних норм української мови.

ЮНЕСКО оголосила Роками Тараса Шевченка і 2014, і 2015-й. Тому говорити про завершення відзначення ювілею Кобзаря ще зарано. Без перебільшень, ще будуть написані фундаментальні праці, присвячені Шевченку, бо творча спадщина поета, як показує час, – невичерпне досягнення всієї української культури. Шевченко визначив на багато років наперед напрями розвитку літератури й образотворчого мистецтва України, ще за життя для багатьох представників демократичної інтелігенції ставши прикладом самовідданого служіння народові.

На початку вечора усіх присутніх піснею «Реве та стогне Дніпр широкий» привітала Українська народна хорова капела Москви під керівництвом заслуженого працівника культури України та Росії Вікторії Скопенко. Під час зустрічі звучала і Шевченкова поезія – випускниця Української недільної школи імені Павла Поповича, студентка Московського державного університету ім. М. Ломоносова, лауреат Всеросійського конкурсу на краще читання поетичних творів Тараса Шевченка серед дітей та юнацтва Варвара Поварова прочитала уривок з «Лілеї», а студентка Інституту сучасного мистецтва Юліана Дуба виконала пісню Одарки з опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського.

Не обійшлося і без сюрпризу. Член Спілки письменників Росії, методист меморіального музею та наукової бібліотеки «Дім Гоголя» Олена Митарчук подарувала книжку В. Ариніна з серії «Гении и вологжане» «Воспоминания о Т. Г. Шевченко», написані О. Макшеєвим.

І завершили шевченківський вечір безсмертними рядками «Заповіту» у виконанні народного артиста України, Героя України Богдана Сильвестровича Ступки.

Ассоль Овсянникова-Мелентьєва. Фото автора.