Близько року тому ми писали про “Дівчинку-оркестр” - юну джазову інструменталістку з Херсона Поліну Тарасенко, яка нині є ученицею Московської середньої спеціальної музичної школи імені Гнесіних. Вона освоїла майже всі духові інструменти, серед яких труба, саксофон, тромбон, сузафон… А ще барабан, піаніно, орган… З дитячих років й до нині обдаровану дічинку підтримує Президентський фонд Леоніда Кучми “Україна”. За цей час вона здобула низку нагород на міжнародних музичних конкурсах. А ще її було визнано “Кращою ученицею 2015 року” школи імені Гнесіних.
І ось, нарешті, Поліна в гостях у Національного культурного центру України в Москві! Прийшла не сама, а з друзями-музикантами, які стали героями фільму “Діксіленд” (виробництво Україна – Латвія, 2016) режисера Романа Бондарчука з Херсону. Серед них – кращий саксофоніст, кларнетист Росії 1997 року Ігор Тертичний, студентка Мерзляковки Аліса Суворова.
Прем’єра фільму відбулася 26 березня 2017 року на фестивалі “Докудейз” у Києві. Нині фільм має фестивальну долю і поки презентується у форматі “закритих” показів. Стрічка присвячена заслуженому діячеві культури України, почесному жителю Херсона, засновнику і беззмінному керівникові дитячого джазового колективу “Діксіленд” Семену Ривкіну.
Вечір у стінах бібліотеки імені Богдана Ступки видався напрочуд теплим і по-родинному затишним. Це й не дивно, адже атмосфера документального фільму “Діксіленд” перенесла усіх гостей у щасливе дитинство. Оповідь у фільмі займає часовий інтервал близько семи років. Увесь цей період Херсонський дитячий джазовий ансамбль “Діксіленд” зафіксовано покадрово: від дитинства – у юність. У фільмі Романа Бондарчука чимало радісних і гірких моментів, гумору й глибокого суму. Найчастіше в кадрі з’являються діти, які вчаться музиці, їздять на конкурси, у табори. Музика повсюди – у шумі моря, яке є реальним у фільмі і символічним водночас, адже час від часу воно перегортає епізоди людського життя, щось приносить, а щось забирає у свої глибини.
Ключовою дійовою особою у фільмі є їх наставник Семен Ривкін, який понад п’ятдесят років навчав їх джазу, надихав на розвиток і творчість. Більшість учнів Семена Миколайовича випадково потрапили до нього на заняття, але духові інструменти і любов до музики назавжди увійшли в їхнє життя. Долі вихованців склалися по-різному: хтось вступив до Гнесинки, хтось до училища імені Гліера, дехто поїхав на навчання за кордон…
Не варто чекати від фільму якоїсь однієї сюжетно витриманої лінії. Стрічка, як і сам джаз, сповнена імпровізації, певного релаксу, гармонічної поліритмії, відчутного драйву. Все це разом дає легкість і насолоду як від перегляду фільму, так і від зустрічі з самими його героями, які у кінці вечора подарували прекрасне музичне вітання усім присутнім. Джазовий колектив “Аппола”, яскравою зірочкою якого є Поліна Тарасенко, виконав низку джазових стандартів на на трубі, саксофоні, тромбоні. Партія фортепіано – композитор Віктор Фрідман.
Знайте наших!
