Кожного місяця у Національному культурному центрі Ураїни у м. Москві проходять вечори у рамках творчого проекту “Українська музична вітальня”. Які чудові назви концертних програм: “Сонячний струм”, “Сни Орфея”, “Хай лунає людям на добро”, “Пробудження весни”, “Вечірня акварель”, “Зимові квіти”, “Пісне моя зоряна”…
Шевченкова зала наповнюється звуками надхненної музики. Як у музичному храмі, у кожному куточку легких арок відбиваються звуки флейти, скрипки, віолончелі, арфи, бандури, роялю…
Програму фортепіанного вечора “Музика століть” складають твори композиторів від XIII століття до наших часів. Наш гість – молодий виконавець Симон Бюркі. Він неодноразово брав участь у творчих заходах Центру: концерти Української недільної школи імені Павла Поповича (2015 р.) та Культурно-просвітницької програми “Український музичний салон у Москві”. Учень Центральної музичної школи при Московській державній консерваторії імені П. І. Чайковського, клас лауреата міжнародних конкурсів Вадима Руденка, вже став лауреатом багатьох фортепіанних конкурсів в Україні, Швейцарії, Іспанії, Австрії.
Симон Бюркі, виконуючи високу класику – прелюдію та фугу сі мінор Іоганна Себастьяна Баха, вклав своє відчуття епохи барокко та розуміння музики великого німецького композитора-філософа та органіста-віртуоза.
Симон, згадуючи своє дитинство сказав, що дуже рано – майже у 2-3 роки, зробив перші спроби доторкнутися до клавіш – це було старовинне піаніно з чудовими свічниками у кімнаті його бабусі Лариси Іванівни Мельник, яка і стала у житті талановитого юнака першою вчителькою і досі опікується його професійною освітою.
Ми знали Симона більше, як талановитого імпровізатора і з захватом слухали його композиції на теми улюблених українських пісень. Сьогодні у його виконанні вишукано звучить соната № 13 його любимого композитора Вольфганга Амадея Моцарта.
У розмові з Симоном дізнаюся, що у творчих планах – розширити свій репертуар творами імпресіоністів. Приємне враження на слухачів справило звучання п’єси “Остров радости” Клода Дебюссі, що підтвердило схильність
піаніста до цього музичного напрямку.
Балада № 2 польського композитора та піаніста Фредеріка Шопена була віртуозно виконана Симоном Бюркі, а романтичні етюд-картини Сергія Рахманінова надихнули на глибокі роздуми…
Симон не замистювався поки-що про композиторську кар’єру, але і такий талант від безперечно має, про це свідчать його численні імпровізації. Приємно було почути щиру композицію на тему улюбленої мелодії пісні “Чорнобривці”.
У програмі вечора взяла участь випускниця Центральної музичної школи Арина Дороніна, і натхненна скрипічна музика наповнила залу і серця слухачів.
Слово про композиторів різних століть члена Міжнародної спілки музичних діячів, член Спілки театральних діячів РФ, кінорежисера Віри Федорченко єднало музичні номери і створювало надзвичайно теплу атмосферу співтворчості.
Вікторія Скопенко.
