Iнформацiйно-просвiтницька та освiтня Опубліковано 16.10.14

Сергій Джемелінський. Заспівав, тільки-но народився!

IMG_771114 жовтня в Шевченковій залі Національного культурного центру України в Москві відбувся сольний концерт лауреата міжнародних конкурсів, співака та піаніста Сергія Джемелінського.

В чудовий день великого православного свята Покрови Пресвятої Богородиці зібралося багато людей, щоб укотре оцінити або несподівано відкрити для себе талант Сергія. Він – той, про яких кажуть “музикант від Бога”. Більше того, у своїй передмові генеральний директор Центру Володимир Мельниченко влучно охарактеризував Сергія словами Тараса Григоровича Шевченка, який колись зустрів свого земляка Андрія на засланні та написав у щоденнику: “…Он не унизил своего национального и человеческого достоинства. Он остался верным во всех отношениях своей прекрасной национальности…”

Сергій Джемелінський – завжди бажаний гість Центру. Раніше він виступав із Міжнародною хоровою капелою “Славутич” під керівництвом заслуженого артиста України, заслуженого артиста Росії Олександра Сьомаки, який кілька років тому пішов із життя. Також неодноразово відвідувачі Центру чули сольні номери Сергія. Окремо слід згадати надзвичайно щире виконання гімну Національного культурного центру України в Москві (слова Віталія Крикуненка, музика Олександра Сьомаки), яке відбулося минулого року на святкуванні 20-річчя Центру.

Сольний концерт Сергія був названий “Чуєш, брате мій…” – за першим рядком української стрілецької пісні “Журавлі” братів Богдана та Левка Лепких. Звісно, ця пісня була виконана на концерті. Також Сергій, акомпануючи собі на роялі, заспівав відомі українські та радянські пісні: “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…” (слова Михайла Петренка, музика Людмили Александрової), “Ясени” (слова Михайла Ткача, музика Олександра Білаша), українська народна жартівлива пісня “Ой, під вишнею”, пісні років Великої Вітчизняної війни “Прощайте, скалистые горы” (слова Миколи Букіна, музика Євгена Жарковського), “Тёмная ночь” (слова Володимира Агатова, музика Микити Богословського), післявоєнна пісня “Одинокая гармонь” (слова Михайла Ісаковського, музика Бориса Мокроусова), чарівна “Колискова” (слова Оскара Фельцмана, музика Стаса Наміна), попурі пісень із репертуару Мусліма Магамаєва, хіт “Червона рута” Воломира Івасюка тощо…

А розпочався концерт  із чарівної пісні “Як тебе не любити, Києве мій” (музика Ігоря Шамо, слова Дмитра Луценка). Невипадково. Саме з Києвом пов’язані молоді роки Сергія. Там він навчався у Київському вищому музичному училищі імені Р. М. Глієра, а згодом – і в Київській державній консерваторії імені П. І. Чайковського. Його обдарованість виявилася дуже рано. Кажуть, що Сергій заспівав тільки-но народився. В два роки відбувся його перший виступ – маленький Сергій в дитячому садочку зіграв на дудочці з фортепіанною клавіатурою “Во поле берёзка стояла”. В чотири роки він вже був солістом піонерської капели, яка складалася зі 120 чоловік. Усе це слухачі концерту дізналися від самого музиканта, який між виконанням пісень ознайомив публіку зі своїм життєвим і творчим шляхом.

Уже багато років Сергій Джемелінський мешкає в Москві, але Батьківщина живе в його серці та звучить українськими піснями. “Можно я буду говорить по-русски? – спитав Сергій на початку концерту. – Але якщо мені треба буде написати пісню українською мовою, я одразу сяду і напишу!” Однією з останніх Сергій виконав пісню “Минають дні, минають ночі”, написану на слова Тараса Шевченка (автор музики невідомий). Цей твір надзвичайно проникливо прозвучав у Шевченковій залі Центру біля погруддя Великого Кобзаря.

Отже, дякуємо Сергію Джемелінському за прекрасний музичний вечір. До щирої подяки працівників Центру додаються захоплені відгуки слухачів! Усі ми з нетерпінням чекатимемо на такі зустрічі!

Олена Долженко

DSC08964DSC09025DSC09021DSC09061