Iнформацiйно-просвiтницька та освiтня Опубліковано 30.08.13

Вітаємо з днем народження!

Зустрічі на Арбаті

Без имени-1копированиеСьогодні видатна українська актриса театру та кіно, народна артистка України, народна артистка Росії Лариса Кадочникова святкує свій день народження! І святкує його в Москві, де перебуває на зйомках.

Зрозуміло, що колектив Національного культурного центру України не міг залишитись осторонь від такої події, тим більше, що з Ларисою Валентинівною нас пов’язує давня та багаторічна міцна творча й особиста дружба, що розпочалася з персональної художньої виставки Лариси Кадочникової, яка відбулася в стінах Центру десять років тому.

Сьогодні актриса – частий гість Москви, куди приїздить на зйомки в художніх фільмах та серіалах. Більше того, зараз створюється документальний фільм про її особисте та творче життя, тому її зустрічали з камерами біля вагону поїзда, потім знімали в Культурному центрі, де любить бувати і зупинятися Лариса Валентинівна. Генеральний директор Центру Володимир Мельниченко дав інтервʼю для фільму і показав знімальній групі Культурний центр, яким вони були буквально вражені. І не тільки інтер’єрами, але й тим, що саме тут з’явилася найперша меморіальна дошка Богдану Ступці (біля входу готельного номеру, де актор завжди зупинявся), і тим, що бібліотеці Центру надано ім’я Богдана Сильвестровича. До речі, згадали й про те, що саме з Ларисою Кадочниковою вперше з’явився на екрані великий Ступка – у фільмі «Білий птах з чорною ознакою».

Лариса Валентинівна – надзвичайно приємна в спілкуванні людина, відкрита, щира, не страждаюча на зоряну хворобу. Тому нам так хотілося їй зробити приємне. І нам це вдалося!

Ви собі навіть не уявляєте, як здивувалася актриса, коли побачила  фото- та документально-книжкову експозицію, присвячену її дню народження. На ній представлені фотокопії художніх робіт актриси, її фотографії, вміщені в книжкових виданнях, та журнали зі статтями про актрису в авторстві співробітників Центру, підготовлену на честь дня народження Лариси Валентинівни.

Під час минулого приїзду до російської столиці в Меморіальному музеї «Творча майстерня театрального художника Д. Л. Боровского» відбувся показ вистави «Насмешливое мое счастье» Л. Мілюгина (режисер М. Рєзникович, художник Д. Боровский), а в Меморіальному будинку-музеї Михайла Щепкніна пройшла персональна виставка живопису та графіки «Фантастичний світ Лариси Кадочникової».

Є у нас плани і на майбутнє. Восени прихильники драматичного таланту актриси зможуть побачити її на сцені Культурного центру. Так що на нас усіх чекають незабутні мистецькі події.

Лариса Кадочника – феномен у найширшому мистецькому розумінні. Але ще й тому, що коли більшість акторів мріють працювати в Москві, вона, дочка видатної російської актриси Ніни Алісової, закінчивши ВГІК і пропрацювавши кілька років (і дуже успішно) в «Современнике» (!), покинула все і переїхала до Києва. Але за ким! За Сергієм Параджановим, який відкрив її світовому кінематографу, знявши актрису в фільмі всіх часів та народів «Тіні забутих предків».

От що, зокрема, розповіла актриса про знайомство з Сергієм Йосиповичем:

В следующем году Сергею Иосифовичу исполнилось бы 90 лет. Фактически из-за Параджанова я переехала в Украину. Нас познакомил Юрий Ильенко. Помню, идем с Юрой по Тверской. Вдруг вижу, сидит на чемоданчике человек кавказской национальности в черном костюмчике, в шляпе. Юра меня представил: Это моя жена. Лариса Кадочникова. В “Современнике” работает». «Маричка!» – воскликнул он. Я понятия не имела, кто такой Михайло Коцюбинский, что за Маричка. «Все, едем в Киев!» И мы поехали. Картина «Тени забытых предков» получила более 100 призов. Облетела весь мир. (Більше читайте у вересневому номері журналу «Иные берега»).

Ассоль Овсянникова-Мелентьєва. Фото автора.