Культурно-мистецька Опубліковано 28.10.15

Єднання в музиці / Единение в музыке

САЛОНІнколи здається, що музика сьогодні є чи не єдиним містком, який може зберегти все найкраще, що є в людях, і запобігти будь-яким незворотнім процесам у стосунках між людьми.

Саме така мета – нагадати всім нам, що в нас є багато красивого та доброго – і ставилася перед організаторами чергової культурно-просвітницької програми «Український музичний салон», що проходить кожного останнього вівторка у Національному культурному центрі України в Москві. Цього разу програма була присвячена 140-річчю з дня народження Олександра Кошиця, називалася «Хорова палітру» та була представлена різноманітними вокальними, хоровими та хореографічними колективами Москви.

Вечір розпочався з відеопрограми. Ми «пройшлися» окремими сторінками багаторічного і вже знаного в усьому світі Всеросійського фестивалю-конкурсу імені Олександра Кошиця українських хорових колективів та вокальних ансамблів. Окремими, бо вкласти двадцятирічну (а саме такий ювілей святкуватиме цього року фестиваль) навіть у годину – просто неможливо!

Традиційно відкрила концерт лауреат міжнародного конкурсу хорових та вокальних ансамблів «Москва – місто миру», всеросійських та міжнародних конкурсів Українська народна хорова капела Москви під керівництвом заслуженого працівника культури України та Росії Вікторії Скопенко (хормейстер – Антоніна Ростовська, партія фортепіано – Олена Яковлєва). В її виконанні прозвучав славнозвісний твір Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий…» та віночок українських пісень, які підхоплював увесь зал.

Надзвичайним подарунком, як на мене, за оригінальністю подачі музичного матеріалу став виступ Жіночого камерного «Гофман-хору» під керівництвом почесного працівника культури Москви Ольги Косибород. ДІвчата просто виплели музичні мережива, коли співали а-капела «Я вас любил…» у дуже оригінальній обробці, а потім здивували зал своїми найчистішими голосами у пісні «Ой чий то кіно стоїть…» без слів. Це була пісня без слів. Просто надзвичайно!

Гостем Салону цього разу став лауреат конкурсів «Хорова Москва» та «Хорова Казань», дипломант VIII Міжнародного конкурсу «Chorus Insite» Ансамбль татарської пісні «Ідель» під художнім керівництвом Санії Шакірової. Колектив подарував нам кілька надзвичайних хвилин, виконавши пісні татарською та познайомивши нас із національним фольклором. Ми почули і життєвостверджуючу весільну пісню, і грайливу веснянку «Коли прийде весна…», в якій могутню прозвучали чоловічі голоси, і ліричну пісню «Ріка», і попурі татарських пісень, а наостанок прозвучали народний татарський інструмент курай та українська сопілка, що заспівала на всі пташині голоси. І на якусь мить здалося, що ми опинилися в лісі.

Лауреат Міжнародного фестивалю «Кленове листя» (Канада) Камерний хор ветеранів «Мелодія душі» під керівництвом заслуженого працівника культури РФ Юлії Виноградової (концертмейстер – Юлія Чеприкова), як вони самі про себе сказали – «хор молодих ветеранів», дещо пафосно заспівав «Слава народу нашому», потім – старовинний вальс «Берізка» і пісню на слова Сергія Єсеніна «Ты такой родимый, ты такой далекий…», символічно попрощалися з осінню піснею Олександра Розенбаума «Вальс-бостон» та згадали пісню своєї молодості «Как молоды мы были» Олександри Пахмутової.

За давньою традицією українського салону – представляти молодих співаків, музикантів, танцюристів. Цього разу дебют на сцені Культурного центру відбувся у лауреата українських і міжнародних конкурсів, студентки Російської державної академії музики імені Гнесіних Марії Скуратовської. В її виконанні прозвучав романс на музику Михайла Глинки «Не щебече соловейко» та арія Хіврі із опери «Сорочинський ярмарок» Модеста Мусоргського. ЇЇ виступ був цікавим іще й тим, що кожен музичний твір супроводжувався невеличкою лекцією з історії його написання.

І наостанок слухачі знову мали можливість почути постійного учасники Салону – заслуженого артиста УРСР Ігоря Артамонова.

Але був іще один колектив, про який хочеться сказати окремо. Це ансамбль танцю «Зоренька» ДБЗ «Центр дозвілля та спорту “Донськой”» під керівництвом Олени Новикової та Тетяни Пугачової, який своїми виступами якнайкраще втілив головний задум цього концерту – «Єднання в музиці», перекинувши місток між усіма учасниками, бо дівчата виконали козацький, татарський і російський танці.

Ассоль ОВСЯННИКОВА-МЕЛЕНТЬЄВА.

Фото автора

Единение в музыке

 

Иногда кажется, что музыка сегодня является едва ли не единственным мостиком, который может сохранить все лучшее, что есть в людях, и предотвратить любые необратимые процессы в отношениях между людьми.

Именно такая цель – напомнить всем нам, что у нас есть много красивого и хорошего – и ставилась перед организаторами очередной культурно-просветительской программы «Украинский музыкальный салон», который проходит каждый последний вторник в Национальном культурном центре Украины в Москве. На этот раз программа была посвящена 140-летию со дня рождения Александра Кошица, называлась «Хоровая палитра» и была представлена разнообразными вокальными, хоровыми и хореографическими коллективами Москвы.

Вечер начался с видеопрограммы. Перед нами «пролистнули» отдельные страницы многолетнего и уже известного во всем мире Всероссийского фестиваля-конкурса имени Александра Кошица Украинских хоровых коллективов и вокальных ансамблей. Отдельные, потому вложить двадцатилетнюю (а именно такой юбилей будет праздновать в этом году фестиваль) даже в один час – просто невозможно!

Традиционно концерт открыла лауреат Международного конкурса хоровых и вокальных ансамблей «Москва – город мира», всероссийских и международных конкурсов Украинская народная хоровая капелла Москвы под руководством заслуженного работника культуры Украины и России Виктории Скопенко (хормейстер – Антонина Ростовская, партия фортепиано – Елена Яковлева). В ее исполнении прозвучало знаменитое произведение Тараса Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий…» и веночек украинских песен, которые подхватывал весь зал.

Суперподарком, как по мне, по оригинальности подачи музыкального материала стало выступление Женского камерного «Гофман-хора» под руководством почетного работника культуры Москвы Ольги Косибород. Девушки просто вязали музыкальные кружева, когда пели а капелла «Я вас любил…» в очень оригинальной обработке, а затем удивили зал своими чистейшими голосами в песне «Ой чий то кінь стоїть…» без слов.

Гостем Салона на этот раз стал лауреат конкурсов «Хоровая Москва» и «Хоровая Казань», дипломант VIII Международного конкурса «Chorus Insite» Ансамбль татарской песни «Идель» под художественным руководством Сании Шакировой. Коллектив подарил нам несколько потярсающих минут, исполнив песни на татарском и познакомив нас с национальным фольклором. Мы услышали и свадебную песню, и игривую веснянку «Когда придет весна…», в которой мощно прозвучали мужские голоса, и лирическую песню «Река», и попурри татарских песен, а напоследок услышали народный татарский инструмент курай и украинскую свирель, что спела на все птичьи голоса.

Лауреат Международного фестиваля «Кленовые листья» (Канада) Камерный хор ветеранов «Мелодия души» под руководством заслуженного работника культуры РФ Юлии Виноградовой (концертмейстер – Юлия Чеприкова), как они сами о себе сказали – «хор молодых ветеранов», несколько пафосно спел «Слава народу нашему», затем – старинный вальс «Березка»и песню на слова Сергея Есенина «Ты такой родимый, ты такой далекий…», символически попрощались с осенью песней Александра Розенбаума «Вальс-бостон» и вспомнили песню своей молодости «Как молоды мы были» Александры Пахмутовой.

В уже сложившейся традиции Украинского салона – представлять молодых певцов, музыкантов, танцоров. На этот раз дебютировал на сцене Культурного центра лауреат украинских и международных конкурсов, студентка Российской государственной академии музыки имени Гнесиных Мария Скуратовская. В ее исполнении прозвучал романс на музыку Михаила Глинки «Не щебечет соловей» и ария Хиври из оперы «Сорочинская ярмарка» Модеста Мусоргского. Ее выступление было интересным еще и тем, что каждое музыкальное произведение она сопровождала небольшим рассказом по истории его написания.

И напоследок мы снова имели возможность услышать постоянного участники Салона – заслуженного артиста УССР Игоря Артамонова.

Но был еще один коллектив, о котором хочется сказать отдельно. Это ансамбль танца «Зоренька» ДБЗ «Центр досуга и спорта “Донской”» под руководством Елены Новиковой и Татьяны Пугачевой, который стал воплощением главного замысла этого концерта – «Единение в музыке», перебросив мостик между всеми участниками, потому что девушки исполнили казацкий, татарский и русский танцы.

Ассоль Овсянникова-Мелентьева.

Фото автора