25 жовтня у Національному культурному центрі України в Москві відкрилася художня виставка «І хочеться сказати кожній миті: не поспішай!», ініційована Українським молодіжним клубом міста Москви.
Зустріч творчої молоді в Українському домі на Арбаті стала своєрідною спробою мовою живопису, музики, поезії розповісти про своє світовідчуття, сповнене запитань, осмислень, радості й болю відкриттів і прозрінь.
На полотнах – краєвиди Карпат, урбаністичний Київ, автентичний Львів, мальовнича Одеса. А ще – каліграфічно виведені тексти поезій Тараса Шевченка, Віталія Коротича… Усі роботи об’єднує відсутність натовпу, зайвих предметів, думок, навіть, удаваних звуків. Виключно – медитація, споглядання, відстороненість, внутрішній діалог зі світом й собою в ньому. Незвичні ракурси, кольори, часом дуохром, численні бінарні опозиції, синтез знань і емоцій…
Серед авторів – каліграф Марина Аверіна, яка понад три роки захоплюється цим унікальним видом мистецтва, а ще – обожнює Україну, зокрема її міста-перлини Київ та Львів, Херсон. «Творчість – це аромат власної свободи», – так говорить про своє захоплення акварельним живописом молода художниця Олександра Бегіашвілі. А от Наталія Шемеліна зізнається, що більше любить писати олією, а разом з тим й експериментувати з різними матеріалами, техніками. Марія Тронова надає перевагу роботі з аквареллю й акрилом.
Музичним обрамленням вечора стали виступи Ольги Логачевої (ірландська арфа) та гурту «Jardin d’hiver» (керівник Світлана Васильєва), який виконав кілька композицій у стилі французького джаз-шансону.
Керівник Українського молодіжного клубу міста Москви Ярослав Копельчук зачитав власні поетичні тексти та рядки з улюблених віршів поетів Розстріляного Відродження, зокрема Євгена Плужника:
Розпочинає дні гудок о шостій,
Коли роси ще вітер не допив,
А там, вгорі, такі ясні і прості,
Пливуть рожеві зграї голубів…
Ще пішоходи холодком укриті, –
На передмісті десь ірже лоша…
І хочеться сказати кожній миті:
Не поспішай!
Але вже в’ється порох над базаром,
І синьоокий ранок мов засліп…
І закиплять, я знаю, незабаром
Купівля й продаж – боротьба за хліб!
І я іду, щоб десь продати м’язи,
Ще від учора стомлені напів…
І гаснуть, бліднуть відблиски топазів
На крилах голубів…
