З 30-х років минулого століття в будинку № 9 працював магазин «Українська книга». Про той час Іван Шишов писав: «За сталінщини українське національне життя в Москві було зведене нанівець, але повністю не знищене. Люди жили й діяли, так би мовити, в підпіллі. Останнім вогником, а вірніше — каганцем — блимала “Українська книга” на Старому Арбаті… очевидно для того, аби виловлювати “свідомих українців”, як виловлюють крокодили антилоп, коли ті приходять із спекотної савани до водопою вгамувати спрагу».
У книгарні бував Михайло Булгаков! Про це свідчить запис Олени Булгакової в щоденнику 25 червня 1937 року: «М. А. купил на Арбате украинский словарь». А де ж його можна було придбати, як не в магазині «Українська книга» в будинку № 9?
В роки Великої Вітчизняної війни в цій книгарні виступали перед бійцями Олександр Довженко, Андрій Малишко, Максим Рильський, Павло Тичина, Володимир Сосюра та ін. В післявоєнні роки тут побували Ліна Костенко, Борис Олійник, Микола Вінграновський та багато інших українських поетів і цікавих людей. В книгарні організовувалися зустрічі, до яких доклали зусиль Іван Карабутенко, Микола Котенко… Не раз відвідувачі Культурного центру згадували добрим словом той книжковий магазин. Олександр Голобородько розповідав, як багато важило для нього та його друзів з українського роду зайти в книгарню, вибрати потрібну книгу, поспілкуватися між собою в атмосфері духовної України. Ця сторінка історії будинку № 9 вимагає окремого дослідження.
Наприкінці 80-х — початку 90-х років минулого століття магазин «Українська книга» став історичним приводом постановки питання про створення Культурного центру. Річ у тому, що в часи перебудови Виконавчий комітет Московської міської ради народних депутатів вирішив передати в оренду Московському об’єднанню Держкомінтуриста СРСР всі приміщення першого поверху будинку № 9, включаючи магазин «Українська книга», для розміщення ресторану «Арбатський підвальчик».
Важливо відзначити, що тоді на захист української книгарні стали відомі російські та українські діячі культури, які звернулися з колективним листом до Московського міського комітету КПРС:
«В МГК КПСС
Совет по украинской литературе Союза писателей СССР, многочисленные читатели, пользующиеся услугами магазина “Украинская книга” по ул. Арбат, с тревогой узнали о том, что существует проект решения Мосгорисполкома о передаче в аренду Московскому объединению Госкоминтуриста СССР строений по ул. Арбат, которым, в частности, предусматривается упразднение этого популярного, вот уже на протяжении почти полувека являющегося полпредом украинской советской культуры, книжного магазина по ул. Арбат и преобразование занимаемого им помещения в ресторан “Арбатский подвальчик”.
Местонахождение этого магазина — своеобразного культурного очага Украинской ССР — оправдано исторически: как известно, именно здесь по Арбату, следовали к Кремлю посланцы Богдана Хмельницького… именно здесь Москва прощалась с Т. Г. Шевченко; да и за годы существования магазина он, по сути, стал мемориальным — здесь побывали многие крупнейшие деятели советской многонациональной культуры, неизменно дававшие самую высокую оценку его работе по укреплению дружбы народов, пропаганде политической, научной и технической мысли. Республиканская и московская пресса не раз рассказывала своим читателям о магазине “Украинская книга” на Арбате…
Учитывая все это, можно считать, что магазин “Украинская книга” на Арбате выполняет важную идеологическую функцию, является одной из культурно-исторических достопримечательностей Арбата, причем культурно-пропагандистская ценность несравненно выше проектируемого к созданию на его месте ресторан. Относиться же в решении вопросов реконструкции к этому магазину как просто к “помещению”, к обычной торговой точке — значит пренебрегать исторически сложившейся культурной ценностью, символизирующей дружбу народов, проявлять известную бестактность и близорукость.
Считаем целесообразным внести в проект реконструкции соответствующие поправки с тем, чтобы магазин “Украинская книга” остался на прежнем месте, а в перспективе он мог бы стать составной частью комплексного украинского культурного очага на Арбате (виділено авт.).
М. Алексеев Герой Социалистического Труда, гл. редактор
журнала «Москва», председатель Совета по украинской литературе СП СССР
И. Козловский Герой Социалистического Труда, народный артист
СССР
Е. Исаев Герой Социалистического Труда, лауреат Ленинской
премии, секретарь правления СП СССР
Н. Котенко переводчик, поэт
В. Сафонов писатель, лауреат Государственной премии СССР».
Цю плідну ідею було підтримано творчими спілками України, але, розуміючи вирішальний тоді голос московського брата, в серпні 1985 року секретар правління Спілки письменників СРСР Михайло Алексєєв звернувся до заступника Голови Ради Міністрів України Марії Орлик із мудрим і дипломатичним листом, у якому, зокрема, зазначалося:
«Совет по украинской литературе Союза писателей СССР просит положительно решить назревший вопрос о создании в Москве культурного центра УССР, поддержать соответствующие ходатайства творческих союзов республики.
Появление такого учреждения в столице нашей многонациональной Родины будет реальным вкладом в дело укрепления дружбы и братства советских народов. Удовлетворяя специфические культурные запросы проживающих в Москве сотен тысяч украинцев, Центр мог бы служить действенным средством приобщения к багатой сокровищнице культуры украинского народа москвичей и гостей столицы, светоносным очагом интернационального воспитания людей разных национальностей.
Все члены нашего Совета готовы принять практическое участие в работе по организации Центра».
Як говорив у ті часи Михайло Горбачов, процес пішов. Особливо хотілося б відзначити обопільну далекоглядність українських і російських-московських органів, які займалися цим питанням.
За ініціативи Кабінету Міністрів України Уряд Москви у вересні 1992 року прийняв постанову, згідно з якою Постійному представництву України в Російській Федерації було передано в оренду будинок по вул. Арбат 9, будівля 1 «для розміщення Культурного центру». В цьому документі підкреслювалася потреба «збереження магазину “Українська книга”».
Центр розпочав свою роботу у листопаді 1998 року, а два місяці потому, 18 січня 1999 року відновив свою роботу магазин «Украинская книга».
Втім, у той час це був лише книжковий закуток в півтора десятка квадратних метрів. Спочатку ми збільшили приміщення книгарні до 27 м2, а в серпні 2005 року своїми силами відкрили повномасштабний магазин «Українська книга» в новому великому приміщенні (75 м2).
У підборі літератури враховується реальний попит на українську книгу в Москві. Крім того, відвідувачі мають змогу зробити індивідуальне замовлення на новинки книговидавничої, картографічної, сувенірної та музичної продукції українських видавців та виробників.
Культурний центр України в Москві тісно співпрацює з видавцями України на Московській міжнародній книжковій виставці, на Львівському міжнародному форумі видавців та Київському книжковому ярмарку в Українському Домі.
Широко представлені видання Національного культурного центру України в Москві.
Шевченкіана: «Тарас Шевченко і Михайло Грушевський на Старому Арбаті» (2006), «“На славу нашої преславної України” (Тарас Шевченко і Осип Бодянський)» (2008), «Тарас Шевченко: “Мій великий друг Щепкін”» (2009), «Українська душа Москви (Михайло Максимович. Михайло Щепкін. Осип Бодянський. Микола Гоголь)» (2010).
Історія Національного культурного центру України в Москві:
«Україна на Арбаті, 9» (2003), «Слово про Культурний центр» (2006), «Культурний центр України в Москві» (2008), «Національний культурний центр та духовна еліта України» (2010).
Москвознавство:
«Арбат очима українця» (2006), «Українські наголоси московських храмів» (2010), «Арбат, 9 (феномен дома в истории Москвы арбатской)» (2012, російською мовою).
Про Богдана Ступку: «Майстер» (2005), «Богдан Ступка» (російською мовою) (2011), «Богдан Ступка: обличчям до історії» (2013).
Книгарня пропонує продукцію близько 30 видавництв України, поміж яких: «Альтернатива», «Веселка», «Видавництво ім. О. Теліги», «Кальварія», «Видавничий центр “Просвіта”», «Грамота», «Каменяр», «Картографія», «Критика», «Либідь», «Мистецтво», «Музична Україна», «Наукова думка», «Освіта», «Перун», «Прапор», «Техніка», «Смолоскип», «Україна», «Фоліо» та інші.
Крім того, тут можна придбати вишиванки, рушники, елементи українського костюму, аудіо- та відео диски з записами українських виконавців.
Ласкаво просимо!
Книгарня працює:
Понеділок, вівторок, середа, четвер – з 9.15 до 18.00,
п`ятниця – з 9.15 до 16.45, обідня перерва – з 13.00 до 13.30
субота й неділя – вихідні дні.
