Iнформацiйно-просвiтницька та освiтня Опубліковано 06.10.14

Арбат очима українця

Без имени-1копированиеУ Національному культурному центрі України в Москві відбулася презентація четвертого тому багатотомного видання генерального директора Національного культурного центру України в Москві, доктора історичних наук, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимира Мельниченка «Арбат глазами украинца».

Це чергова книга з циклу авторських енциклопедій-хроноскопів Володимир Мельниченка, присвячених великим українцям, у долях яких неабияке значення відіграла Москва. Нагадаю, що мова йде про книги «Шевченківська Москва», «Гоголівська Москва», «Москва Михайла Грушевського», видані протягом 2009–2013 рр.

З виходом кожної книги завжди поставало питання перекладу їх російською. Тому Володимир Юхимович знайшов чи не найкращий вихід – запропонував російськомовному читачеві, так би мовити «вижимку» з попередніх видань про Тараса Шевченка, Миколу Гоголя, Михайла Грушевського (зрозуміло, все, що пов’язано саме з арбатським ареалом). Нічого подібного в москвознавстві ще не було. Але і це ще не все. Володимир Мельниченко вперше розгорнув панорамну розповідь про історію Арбату, в якій особливо виокремлено цікаві сюжети, незвичайні моменти, яскраві деталі української присутності на одній із найвідоміших вулиць Москви, які досі не привертали увагу російських арбато- і москвознавців.

За структурою книга складається з кількох розділів. Історичний нарис «Арбат течет, как река» знайомить читача з історією вулиці. У розділі «Арбат – улица» розповідається про кожен (!) будинок та його мешканців. Із розділу «Украинский дом ‒ № 9 и неизвестный дом № 55» ми дізнаємося про історію будинку № 9, в якому розташовано Національний культурний центр України Москві, та № 55, де у вересні 1916 р. – березні 1917 р. мешкав Михайло Грушевський. Наступні два розділи присвячені Миколі Гоголю і Тарасу Шевченку та їх перебуванню в Москві, а в останньому «Арбатский мир (энциклопедические термины)» викладено вичерпні відомості про понад сімдесят арбатських храмів, більшість з яких було знесено (підрозділ «Арбат православный»), про всі будинки на Арбаті та приарбатських провулках, які так чи інакше пов’язані з Україною та українцями (підрозділ «Кружево переулков») та про «Арбатское бытие», де викладено цікаві історії, пов’язані з побутом арбатців і москвичів узагалі.

У виданні багато репродукцій відомих та маловідомих художніх творів, на яких зафіксовано Арбат та приарбаття XVIII–XX століть. Найперше привертає увагу автопортрет Тараса Шевченка 1844 р. (відомо, як поет писав, що «блукав по закарлючистим улицям московським») та його унікальні ілюстрації «Портрет А. В. Суворова» та «Суворов отправляет Пугачева в Москву», зроблені художником для книги М. Полевого «История Суворова». Чому саме Суворов? А він народився на Арбаті!

Одним словом, прочитавши чи лише погортавши «Арбат глазами украинца», читач таки здобуде свої знання із багатовікової української присутності на Арбаті.

Існує думка, що людина доти залишається на цій землі, допоки пам’ять про неї існує в якихось пам’ятках. Думаю, що те саме можна сказати і про будинки, і про пам’ятники, і про міста. Розуміючи це, автор особливо наголосив на необхідності фіксації всього, що відбувається нині на Старому Арбаті, аби залишити наступним поколінням правдиву пам’ять про відвічну тут українську присутність, уособлену тепер Українським домом на Арбаті, 9.

*  *  *

У презентації взяли участь: головні спеціалісти відділу культури і мистецтв Культурного центру Олена Марченко та Ассоль Овсянникова, заступник голови Міжнародного товариства письменницьких спілок Росії, заслужений працівник культури Росії Володимир Середин; голова Товариства української культури «Славутич», професор, заслужений діяч науки Російської Федерації Василь Антонів; почесний голова Ради українських земляцтв у Російській Федерації Микола Челомбитько; член правління Товариства української культури «Славутич», академік Російської академії природничих наук ім. В. І. Вернадського, доктор медичних наук, професор Володимир Зарічанський; учений, ядерний фізик, радіоеколог, кандидат технічних наук, член Міжнародної гільдії письменників, ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, письменник Олександр Глущенко; поетеса, член Спілки письменників Росії, методист наукової бібліотеки та меморіального музею «Дім Гоголя» Олена Митарчук; поет Володимир Лісовий та інші.

Презентація книги «Арбат глазами украинца» відбулася у дні, коли Арбат святкує свою чергову – 521-шу – річницю. Тож видання Національного культурного центру України в Москві стало достойним подарунком і росіянам, і українцям, для яких усе, про що в ньому сказано, є дорогим і цінним.

Ассоль Овсянникова-Мелентьєва. Фото автора.

Читати: 1 2