Iнформацiйно-просвiтницька та освiтня Опубліковано 04.11.13

Міжнародна наукова конференція, присвячена 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка

ПОгруддя1У Національному культурному центрі України в Москві продовжується відзначення 200-річного ювілею Великого Кобзаря.

Винятково важливим заходом величезної ювілейної програми Культурного центру, що передбачає проведення виставок, концертів, вистав, презентацій, зустрічей, круглих столів тощо, стала Міжнародна наукова конференція за участю Надзвичайного і Повноважного Посла України в Російській Федерації Володимира Єльченка, провідних шевченкознавців України та Росії, громадських і політичних діячів, поетів і письменників, голів українських земляцтв у Москві та громадських українських організацій, викладачів московських вузів, співробітників музейних установ Москви, студентів і тих, кому не байдужа творчість Великого Кобзаря.

У фойє було розташовано велику книжкову виставку видань Культурного центру (шевченкознавчі, гоголезнавчі книги, праці про відомих українців у Москві — Осипа Бодянського, Михайла Максимовича,  Михайла Грушевського) в авторстві Володимира Мельниченка, білінгва поезій Тараса Шевченка «Я так її, я так люблю…», видана спільно з Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка. На другому стенді були представлені праці учасників конференції: Юрія Барабаша («Вибрані студії. Сковорода. Гоголь. Шевченко», «Т. Г. Шевченко. Семантика и структура поэтического текста», «Просторінь Шевченкового слова», «Не відверну лиця. Штрихи до літературної автобіографії»,); Миколи Жулинського («Із забуття — в безсмертя», «Нація. Культура. Література», «Українська література. Творці і твори», «Він знав “як много важить слово”» та інші), видання Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка (перші два томи «Шевченківської енциклопедії», «Тарас Шевченко. Альбом 1845 року», «Тарас Шевченко. Альбом малюнків 1841–1843 рр.», факсимільне видання «Кобзар 1840 року» тощо).

На початку конференції Володимир Єльченко урочисто відкрив погруддя Тараса Шевченка (скульптор — Олександр Капшук), яке віднині прикрашатиме Культурний центр України в Москві. Образ молодого Кобзаря гармонійно вписався в інтер’єр виставкової зали, і з першої ж миті став його духовним центром.

На пленарному засіданні з доповідями виступили лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка — директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, академік Микола Жулинський; головний науковий співробітник Інституту світової літератури ім. О. М. Горького Російської академії наук, доктор філологічних наук, професор Юрій Барабаш; генеральний директор Культурного центру України в Москві, доктор історичних наук Володимир Мельниченко; цьогорічний номінант на Національну премію України імені Тараса Шевченка, заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, кандидат філологічних наук Сергій Гальченко.

Відкриваючи конференцію, генеральний директор Центру Володимир Мельниченко сказав, що з основними доповідями на ній виступатимуть найвидатніші шевченкознавці сучасності, які зробили б честь будь-якій конференції світового рівня.

Першим слово взяв академік Микола Жулинський:

— Вельмишановні пані і панове, для нас, тих, хто прибув з України, ця Міжнародна конференція є дуже важливою, бо є першим великим заходом у Москві на вшанування пам’яті Тараса Шевченка з нагоди його 200-річчя. Не менш важливо й те, що її проводить саме Національний культурний центр, оскільки його генеральний директор, шевченкознавець Володимир Мельниченко зробив дуже багато для відкриття нам московських доріг Тараса Григоровича, а його авторська енциклопедія-хроноскоп про перебування Шевченка в Москві є унікальною розвідкою і вагомим внеском у вітчизняне й світове шевченкознавство.

Зараз в Інституті літератури ми завершуємо роботу над «Шевченківською енциклопедією». Перші два томи я уже привіз у подарунок бібліотеці Центру, наступні два плануємо видати до кінця року, а п’ятий і шостий — до ювілейних свят. Сподіваюся, що презентуємо це наукове видання і в стінах Культурного центру.

Доповідь «…На славу ймення України».

Наступним на пленарному засіданні взяв слово професор Юрій Барабаш, учений зі світовим ім’ям, дослідник і знавець життя і творчості двох великих українців — Миколи Гоголя і Тараса Шевченка.

Доповідь «“Інь” і “Ян” української духовної культури (Шевченко і Гоголь: національний дискурс)».

Кандидат філологічних наук Сергій Гальченко наголосив, що темою доповіді він обрав «Два подорожні альбоми Т. Г. Шевченка (1841‒1843, 1845) — унікальні історико-мистецькі пам’ятки України», бо протягом останніх років захоплений дослідженням рукописних альбомів Тараса Шевченка та друком його факсимільних видань. До речі, обидва альбоми подаровані Центру, тому у всіх бажаючих є унікальна можливість власноруч їх погортати.

Доповідь «Два подорожні альбоми Т. Г. Шевченка (1841‒1843, 1845) — унікальні історико-мистецькі пам’ятки України».

Доктор історичних наук Володимир Мельниченко темою для своєї доповіді обрав глибоко досліджений ним московський період життя Тараса Шевченка — «Московські спалахи Шевченкового генія».

Доповідь «Московські спалахи Шевченкового генія».

У секційному засіданні взяли участь:

— голова Ради земляцтв України в Москві, дійсний державний радник РФ І класу, доктор політичних наук Микола Лях. Він повідомив, що Радою розроблено програму відзначення 200-річного ювілею Тараса Шевченка. До речі, одна спільна велика справа вже здійснена — вийшла у світ книга в авторстві Володимира Мельниченка «Тарас Шевченко: “Друзі мої єдині”», видана за фінансової підтримки двадцяти українських земляцтв у Москві. На черзі у планах Ради видання ще однієї фундаментальної праці, присвяченої 200-й річниці Тараса Шевченка спільно з Українським фондом культури на чолі з видатним українським поетом Борисом Олійником, академіком Петром Толочком та Спілкою журналістів Криму (інтервʼю з Миколою Івановичем читайте на нашому сайті невдовзі);

— заступник голови Міжнародного товариства письменницьких спілок Росії Володимир Середин. Він зокрема сказав:

— Дуже гарно ми починаємо відзначення 200-річчя Кобзаря. Добре, що сьогодні зібрались великі вчені України та зробили чудові доповіді. Думаю, що протягом найближчого часу в цих стінах будуть й інші гості, будуть, безперечно, звучати різні думки. І саме в цьому й полягає осмислення своєї історії, свого буття, своєї культурної спадщини. Але для нас не менш важливим є прагнення продовжувати власні культурні традиції. Хочу сказати, що і Спілка письменників Росії візьме активну участь у всіх заходах, присвячених річниці Тараса Григоровича, і на державному, і на спілчанському рівнях.

Сподіваюся, що нашим найкращим подарунком до ювілею стане випуск творів сучасних майстрів української поезії. Зараз ведеться робота над вибраними творами Бориса Олійника російською мовою. Хотілося б видати в Росії антологію сучасної української поезії та прози, бо за двадцять п’ять років з’явилося нове покоління поетів і письменників, чия творчість практично незнайома російському читачеві. Можливо, в цьому нам допоможе й Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України;

— член Спілки письменників Росії, методист Меморіального музею та наукової бібліотеки «Будинок М. В. Гоголя» Олена Митарчук зачитала виступ «“Зелені квіти” Миколи Рубцова, Миколи Гоголя і Тараса Шевченка», в якому закцентувала українські мотиви в ліриці російського поета, провела паралелі між «Зеленими квітами» Рубцова і поемою Гоголя «Гетьман», розкрила значення образу-символу «квіти» в поезії Шевченка;

Виступ «“Зелені квіти” Миколи Рубцова, Миколи Гоголя і Тараса Шевченка».

— кандидат культурології, правнук скульптора Сергія Коньонкова Олег Робінов привернув увагу присутніх до теми «Образ поета у творчості Сергія Тимофійовича Коньонкова. Тарас Григорович Шевченко».

Виступ «Образ поета у творчості Сергія Тимофійовича Коньонкова. Тарас Григорович Шевченко».

До всього цього додам, що під час Міжнародної наукової конференції учениця Української недільної школи імені Павла Поповича, переможниця Всеросійського конкурсу на краще читання поетичних творів Кобзаря Варвара Поварова прочитала уривок з поеми «Тополя»; лауреат міжнародних конкурсів, художній керівник Театру «Еней» Микола Решетняк виконав пісню «Дивлюсь я на небо», а Сергій Джемелінський — пісні «Думи мої, думи мої» та «Минають дні, минають ночі»; Анастасія Ведякова виконала музичні п’єси Віктора Косенка та разом з віолончелістом Максимом Золотаренком — «Елегію» Миколи Лисенка.

А наприкінці у запису прозвучав голос геніального Богдана Сильвестровича Ступки, котрий прочитав безсмертний Шевченків «Заповіт».

Ассоль Овсянникова-Мелентьєва. Фото автора.