Новини Опубліковано 25.10.18

Українські культурологічні студії

Top_002У Національному культурному центрі України у м. Москві відбулися Українські культурологічні студії.

Цього разу студії були присвячені поету доби “Розстріляного відродження” Анатолю Олійнику. Цікаво, а тому особливо емоційно і проникливо про поета розповів його син, кандидат технічних наук Олег Олійник.

Значну частину свого життя Олег Анатольович присвятив дослідженню творчості батька та пошуку його невідомих віршів, підготувавши до друку кілька поетичних збірок (“Вітрила напнуто” (1971), “Амурова декада” (1998), “Віват, життя” (2006), “Ранні паростки” (2016 – електронне видання), а також біографічне видання “Знедолений Ікар” (2010).

Деякі зразки видань Олег Анатольович приніс і на зустріч до Культурного центру, а також продемонстрував фото з сімейного архіву та раритетні рукописні альманахи “Вінок” (1922) і “Літературний альманах” (1924), які упорядкував ще його батько.

Завдяки внукові поета Радимиру Олійнику почав діяти сайт, присвячений творчості Анатоля Олійника (aoliinik.narod.ru).

 

Анатоль Андрійович Олійник народився 9 листопада 1902 р. у м. Борзні на Чернігівщині. Після закінчення у 1924 р. педагогічних курсів працював у м. Конотопі вчителем української мови і літератури. Активно друкувався у журналах “Молодняк”, “Червоні квіти” та інших.

У листопаді 1929 р. був заарештований по інспірованій тогочасним Державним політичним управлінням “справі” Спілки визволення України. Після звільнення змушений був залишити Конотоп. Із 1930 р. вчителював на Вінниччині. У грудні 1933 р., рятуючись від нових репресій, переїхав до Середньої Азії. Там, у м. Турткуль (Каракалпакія), працював завідувачем відділу культури у редакції газети “Советская Каракалпакия”, викладачем у педагогічному технікумі, а також брав участь в організації місцевої спілки письменників. Із осені 1935 р. працював доцентом Бухарського педінституту.

У 1936 р., дорогою до України, занедужав і помер. Похований у рідному місті Борзні.

DSC00381 DSC00377