Дивлюсь я на небо та й думку гадаю… Саме сьогодні, 12 серпня 1962 року, у космосі пролунала ця українська народна пісня. Її виконав Павло Романович Попович, українець за походженням і покликом серця! Він не втримався, попри суворій забороні зберігати в коcмічному ефірі повну тишу, не витримав… і заспівав!
З нагоди річниці цієї події, а також напередодні 90-річчя від дня народження Павла Поповича, співробітники Національного культурного центру України у м. Москві та дипломати Посольства України в Російській Федерації вшанували пам’ять Павла Романовича, поклавши квіти на могилу земляка на Троєкуровському кладовищі Москви.
Двічі Герой Радянського Союзу, почесний президент московського Товариства української культури «Славутич» Павло Попович народився 5 жовтня 1930 року в селі Узин на Київщині. У 1947-1951 роках навчався в Магнітогорському індустріальному технікумі, одночасно займався в місцевому аероклубі, де вперше і піднявся в небо. У 1954 році закінчив Качинське військове авіаційне училище; служив у військово-повітряних силах СРСР.
Свій перший політ у космос Павло Попович здійснив 12-15 серпня 1962 року на космічному кораблі «Восток-4», другий – 3-19 липня 1974 року на космічному кораблі «Союз-14».
Павло Романович брав активну участь у заснуванні Товариства української культури «Славутич», завжди щиро допомагав Національному культурному центру України у м. Москві. Його ім’ям названо Українську недільну школу, яка працює у Культурному центрі.
