План заходiв

ЛИПЕНЬ

1-31 липня

Проект «Тарас Шевченко»

«І мене в сім`ї великій…».

Виставка живопису з колекції голови правління міжнародного фонду «Культурное достояние», академіка Російської академії природничих наук, почесного академіка Російської академії мистецтв Віктора КАРЦЕВА.

 

1-31 липня

Бібліотека імені Богдана Ступки

Книжкові виставки: «До Дня хрещення Київської Русі-України», «До Дня архітектури України», «До Дня Івана Купала», «До 170-річчя від дня народження української письменниці, фольклористки Олени Пчілки».

 

4 липня, четвер, 15.00

Бібліотека імені Богдана Ступки

До 170-річчя від дня народження Олени Пчілки

Документальний фільм «Олена Пчілка: «Я не йду в слід чийсь…»

Автор сценарію і режисер – Марія Андрушко.

UA:Волинь, 2016 р.

5 липня, п’ятниця, 15.00

Проект «Видатні митці України»

Творча зустріч із народним художником України, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка, головою Харківської організації Національної спілки художників України Віктором КОВТУНОМ.

Вхід вільний.

 

16 липня, вівторок, 15.00

Бібліотека імені Богдана Ступки

Відеопрограма з циклу «Історія та культура України»

Перегляд телепередачі «Політичні етюди. Декларація про державний суверенітет України».

Ведучий – Ярослав Кендзьор.

Львів ТБ, 2008 р.

25 липня, четвер, 15.00

Бібліотека імені Богдана Ступки

До Дня архітектури України

Документальний фільм «Замки Львівщини».

Автори – Юрій Євтушик, Іван Сварник, Надія Бодревич.

Режисер – Любомир Вєжбинський.

Студія «Кліо», 2002 р.

 

30 липня, вівторок, 15.00

Бібліотека імені Богдана Ступки

До Дня хрещення Київської Русі-України

Телевізійна передача «Софія Золотоверха єднає».

Автор– Христина Стебельська.

НТКУ, 2002 р.

Творча лабораторія Української народної хорової капели

4, 9, 16, 23, 30 липня о 19.00

 

СЕРПЕНЬ

 

1-31 серпня

Проект «Тарас Шевченко»

«І мене в сім`ї великій…».

Виставка живопису з колекції голови правління міжнародного фонду «Культурное достояние», академіка Російської академії природничих наук, почесного академіка Російської академії мистецтв Віктора КАРЦЕВА.

 

1-31 серпня

Бібліотека імені Богдана Ступки

Книжкові виставки: «До Дня Незалежності України», «До Дня Державного Прапора України», «До 200-річчя від дня народження українського письменника, фольклориста, етнографа, мовознавця Пантелеймона Куліша», «До 120-річчя від дня народження українського письменника, мовознавця Бориса Антоненка-Давидовича».

 

1 серпня, четвер, 15.00

Бібліотека імені Богдана Ступки

До 200-річчя від дня народження Пантелеймона Куліша

Художній фільм «Чорна рада» за однойменним романом Пантелеймона Куліша.

Режисер – Микола Асєєв-Руденко.

У ролях: Богдан Ступка, Богдан Бенюк, Руслана Писанка та інші.

Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 2002 р.

 

20 серпня, вівторок, 18.30

Проект «Народне мистецтво України»

Відкриття виставки української дерев`яної іграшки з колекції Олександра МИХАЙЛОВА.

Вхід вільний.

 

23 серпня, п’ятниця, 19.00

До 28-ої річниці Незалежності України

Урочистий вечір і святковий концерт.

Вхід вільний.

27 серпня, вівторок, 15.00

Бібліотека імені Богдана Ступки

До Дня Незалежності України

Телевізійна передача «За лаштунками Незалежності».

Ведучий – Олександр Зінченко.

НТКУ, 2016 р.

29 серпня, четвер, 15.00

Бібліотека імені Богдана Ступки

До 120-річчя від дня народження Бориса Антоненка-Давидовича

Телевізійна передача «Борис Антоненко-Давидович. Штрихи до портрета».

ДТРК Культура, 2010 р.

Творча лабораторія Української народної хорової капели

6, 13, 20, 27 серпня о 19.00

 

Календар пам’ятних дат

 

Липень

 

1 липня – День архітектури України. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 456/95 від 17.06.1995 р.

5-6 липня – 5 років від часу звільнення міст Слов`янська, Краматорська, Дружківки, Костянтинівки, Бахмута. Відзначається відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам`ятних дат і ювілеїв у 2019 році» № 2654-VIII від 18.12.2018 р.

 

7 липня – Різдво пророка Іоанна Хрестителя. День Івана Купала.

12 липня – День святих первоверховних апостолів Петра і Павла.

12 липня – 80 років від дня народження українського майстра художнього слова Анатолія Несторовича Паламаренка (1939 р.).

Народився 12 липня 1939 р. у м. Макарові на Київщині.

Закінчив Київський театральний інституту ім. І. Карпенка-Карого. Працював у Хмельницькому обласному драматичному театрі ім. Г. І. Петровського. З 1962 р. – артист естради в Київській філармонії.

У репертуарі: «Ярмарок» Остапа Вишні, «Сон» Тараса Шевченка, «Зачарована Десна» Олександра Довженка, твори Михайла Коцюбинського, Миколи Гоголя, Івана Нечуя-Левицького, Павла Глазового та інших.

Автор циклу лекцій «Слово» для студентів Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова. Викладач курсу сценічної мови у Національній музичній академії ім. П. Чайковського.

Герой України (2009 р.), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993 р.), народний артист України.

16 липня – День проголошення Декларації про державний суверенітет України (1990 р.).

17 липня – 170 років від дня народження української письменниці, фольклористки Олени Пчілки (Ольга Петрівна Косач, 1849–1930 рр.).

Народилася 17 липня 1849 р. у м. Гадяч на Полтавщині. Початкову освіту отримала вдома. У 1866 р. закінчила київський Зразковий пансіон шляхетних дівчат. З літа 1868 р. проживала у місті Новограді-Волинському.

Мати поетеси Лесі Українки, Михайла Косача, Ольги Косач-Кривинюк, Оксани Косач, Миколи Косача та Ізидори Косач-Борисової, сестра професора Михайла Драгоманова.

На Волині записувала пісні, обряди, народні звичаї, збирала зразки вишивки. У 1876 р. у Києві видала книжку «Український народний орнамент».

У 1880 р. видала власним коштом «Співомовки» Степана Руданського. У 1881 р. вийшла збірка її перекладів творів Миколи Гоголя, Олександра Пушкіна та Михайла Лермонтова «Українським дітям». Перекладала твори Овідія, А. Міцкевича, Й. В. Ґете, Г. Х. Андерсена, В. Гюґо.

З 1883 р. публікувалась у львівському журналі «Зоря». У 1886 р. видала першу збірку поезій «Думки-мережанки».

У 1887 р. з Наталією Кобринською видала у Львові альманах «Перший вінок».

Навесні 1879 р. родина Косачів переїхала до Луцька.

У 1890-х рр. Олена Пчілка мешкала в Києві.

У 1903 р. на відкритті пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві порушила заборону влади й виступала українською мовою.

У 1906–1914 рр. видавала журнал «Рідний Край» з додатком «Молода Україна».

У 1920 р. заарештована в Гадячі за розгортання синьо-жовтого прапора й антибільшовицькі настрої, після звільнення виїхала до Могилева-Подільського. У 1924 р. переїхала до Києва, працювала в комісіях Всеукраїнської академії наук (член-кореспондент з 1925 р.).

Автор творів: «Товаришки», «Світло добра і любові», «Соловйовий спів», «За правдою», «Артишоки», «Півтора оселедця», «Світова річ», «Весняний ранок Тарасовий», «Казка Зеленого гаю», «Зелений гай», «Щасливий день Тарасика Кравченка», «Киселик», «Скарб», «Мир миром», «Кобзареві діти» та інших.

Написала етнографічні праці: «Українські узори», «Про легенди й пісні», «Українське селянське малювання на стінах».

Померла 4 жовтня 1930 р. в Києві, похована на Байковому кладовищі.

 

21 липня – 5 років від часу звільнення міста Торецька. Відзначається відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам`ятних дат і ювілеїв у 2019 році» № 2654-VIII від 18.12.2018 р.

 

27 липня –75 років від дня визволення Львова і Станіслава (нині м. Івано-Франківськ) від нацистських окупантів (1944 р.).

24 липня – День пам’яті святої рівноапостольної княгині Ольги.

 

28 липня – День пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира.

 

28 липня – День хрещення Київської Русі-України. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 668/2008 від 25.07.2008 р.

 

30 липня – 5 років від часу звільнення міста Авдіївки. Відзначається відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам`ятних дат і ювілеїв у 2019 році» № 2654-VIII від 18.12.2018 р.

Серпень

 

1 серпня – 5 років від часу звільнення міста Красногорівки. Відзначається відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам`ятних дат і ювілеїв у 2019 році» № 2654-VIII від 18.12.2018 р.

 

2 серпня – День пророка Іллі.

 

5 серпня – 120 років від дня народження українського письменника, мовознавця Бориса Дмитровича Антоненка-Давидовича (Давидов, 1899–1984 рр.).

Народився 5 серпня 1899 р. в селі Засулля на Полтавщині (тепер –Сумська область).

У 1917 р. закінчив Охтирську гімназію, навчався на фізико-математичному факультеті Харківського університету, на історико-філологічному факультеті Київського університету.

У 1918–1919 рр. служив у лавах Запорізького корпусу і Армії Директорії Української Народної Республіки. У 1918 р. обіймав посаду коменданта Мелітополя, у 1920-ті рр. очолював відділ освіти Охтирського району.

Був членом Української комуністичної партії, секретарем Київського губкому. Працював у відділі культури редакції газети «Пролетарська правда», відповідальним секретарем журналу «Глобус».

У 1923 р. опубліковано перші твори – оповідання «Останні два» і драма «Лицарі абсурду».

У 1933 р. разом із Валер`яном Підмогильним, Іваном Багряним, Борисом Тенетою здійснив подорож на велосипеді з Києва до Полтави через Батурин, Глухів, Гадяч, Охтирку і Диканьку.

5 січня 1935 р. заарештований і за сфабрикованою справою засуджений до розстрілу, але покарання було змінено на 10 років таборів. Ув’язнення відбував у СИБЛАГу і БАМЛАГу, потім – на шахті Букачачинського табору. Працював землекопом і шахтарем, переведений на посаду бухгалтера, санітара і фельдшера. Повернувся до України, але в 1946 р. знову заарештований, засуджений на довічне заслання до Красноярського краю. У 1956 р. реабілітований, повернувся до Києва. Відновлений як член Спілки письменників.

Автор творів: «Запорошені силуети», «Тук-тук», «Синя волошка», «Смерть», «Справжній чоловік», «Печатка», «Землею українською», «За ширмою», «Золотий кораблик», «Образа», «Так воно показує», «Слово матері». Після смерті вийшла друком збірка «Сибірські новели» та інші твори.

Помер 8 травня 1984 р. в Києві.

5 серпня – 5 років від часу звільнення міста Мар`їнки. Відзначається відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам`ятних дат і ювілеїв у 2019 році» № 2654-VIII від 18.12.2018 р.

 

7 серпня – 200 років від дня народження українського письменника, фольклориста, етнографа, мовознавця Пантелеймона Олександровича Куліша (1819–1897 рр.).

Народився 7 серпня 1819 р. у м. Вороніж на Чернігівщині (тепер – Сумська область).

Навчався у Новгород-Сіверському повітовому училищі та Новгород-Сіверській гімназії. У 1839 р. став вільним слухачем на історико-філологічному відділенні філософського факультету Київського університету.

У 1830-х рр. написав свої перші твори російською мовою – «О том, что случилось с козаком Бурдюгом на Зеленой неделе», «Огненный змей»… Потім – історичний роман «Михайло Чарнышенко…», віршовану історичну хроніку «Україна» й оповідання «Орися».

У 1843 р. познайомився з Тарасом Шевченком. Наприкінці 1845 р. став одним із засновників Кирило-Мефодіївського товариства.

У 1845 р. ректор Петербурзького університету П. Плетньов запросив П. Куліша на посаду старшого вчителя гімназії та лектора російської мови для чужоземних слухачів університету. Через два роки Петербурзька академія наук відрядила Куліша до Європи для вивчення мов, історії, культури та мистецтва.

Заарештований у Варшаві у справі Кирило-Мефодіївського товариства й етапований до Петербурга. Основним звинуваченям проти Куліша став твір «Повесть об украинском народе».

Відправлений на заслання до Тули, де працював у канцелярії губернатора, редагував «Тульские губернские ведомости». У 1850 р. отримав дозвіл повернутися до Петербурга. У 1852 р. працював редактором статистичного відділу міністерства державних маєтностей.

У 1857 р. відкрив у Петербурзі «Типографию П. А. Кулиша», в якій опубліковано твори Тараса Шевченка, Олекси Стороженка, Григорія Квітки-Основ`яненка, Марка Вовчка та інші. Того ж року видав український буквар «Граматку».

У 1860 р. почав видавати альманах «Хата». У 1861 р. брав участь в організації журналу «Основа».

З 1860 р. Пантелеймон Куліш разом з Іваном Нечуєм-Левицьким та Іваном Пулюєм здійснили перший повний переклад Біблії українською мовою. У 1881 р. Наукове товариство імені Шевченка опублікувало у Львові Новий Завіт. У 1903 р. Британське та закордонне біблійне товариство видало першу повну українську Біблію («Святе письмо Старого і Нового Завіту»).

Наприкінці 1850-х рр. Куліш уклав першу фонетичну абетку для української мови, яка лягла в основу сучасної української абетки.

Автор роману «Чорна рада», повістей і оповідань «Хмельнищина», «Виговщина», «Циган», «Пан Мурло», «Сіра кобила», «Малоросійські анекдоти», «Мартин Гак», «Брати», «Орися» та багатьох інших прозових, поетичних і драматичних творів.

Останні роки життя провів на власному хуторі Мотронівка на Чернігівщині (нині с. Оленівка), де й помер 14 лютого 1897 р.

11 серпня – 130 років від дня народження українського державного та громадського діяча Олександра Яковича Шульгина (1889–1960 рр.).

Народився 11 серпня 1889 р. в с. Софине на Полтавщині.

Закінчив Першу київську гімназію. З 1908 р. навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету, у 1910 р. перейшов на історико-філологічний факультет, який закінчив у 1915 р.

У 1908–1915 рр. викладав історію й філософію у Санкт-Петербурзькому університеті, у 1915–1917 рр. був асистентом.

Член Української демократично-радикальної партії (з 1917 р. – Української партії соціалістів-федералістів).

У березні 1917 р. переїхав до Києва, обраний членом Української Центральної Ради. З липня 1917 р. до 30 січня 1918 р. – генеральний секретар міжнаціональних справ. Був співробітником Міністерства закордонних справ Української Держави, з липня 1918 р. – посол України в Софії (Болгарія).

У 1919 р. призначений Директорією УНР членом української делегації на Мирову конференцію в Парижі, згодом – головою української делегації на першій асамблеї Ліги Націй у Женеві (1920 р.). З 1921 р. очолював Надзвичайну дипломатичну місію УНР у Парижі.

У 1923–1927 рр. жив у Празі, був професором Українського вільного університету і Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова, де викладав загальну історію й філософію історії.

У 1926–1936, 1939–1940 і 1945–1946 рр. – міністр закордонних справ УНР, голова уряду УНР в екзилі (1939–1940 р.).

Автор численних праць з історії української державності.

Помер 4 березня 1960 р. у Парижі, похований у м. Сарсель.

14 серпня – Винесення чесних древ Животворного Хреста Господнього. Медовий Спас.

 

15 серпня – 200 років від дня народження українського мецената, громадського діяча Григорія Павловича Ґалаґана (1819–1888 рр.).

Народився 15 (27) серпня 1819 р. в с. Сокиринці на Полтавщині (нині Чернігівська область).

Отримав початкову домашню освіту, слухав лекції на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету. Займався сільським господарством у своєму маєтку в селі Сокиринцях.

З 1847 р. був головою дворянства Борзнянського повіту Чернігівської губернії. У 1858 р. призначений членом Чернігівського губернського комітету із селянських справ.

У 1850-х рр. активно виступав за скасування кріпацтва, у 1858 р. запрошений до «редакційної колегії», яка працювала над підготовкою майбутньої селянської реформи.

З 1865 р. – земський діяч-меценат, відкрив гімназію в Прилуках (1874 р.) та багато народних шкіл, колегію (названу іменем його передчасно померлого сина Павла) в Києві (1871 р.). Матеріально підтримував журнал «Киевская старина».

У 1873–1875 рр. – голова Південно-західного відділу Російського географічного товариства.

Був одним з засновників бібліотеки, яка нині відома як Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого.

Помер 25 вересня 1888 р. в с. Сокиринці.

 

19 серпня – Преображення Господнє. Яблучний Спас.

23 серпня – День Державного Прапора України. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 987/2004 від 23.08.2004 р.

 

24 серпня – День Незалежності України. Відзначається щорічно як державне загальнонародне свято відповідно до Постанови Верховної Ради України № 2143-XII від 20.02.1992 р.

 

28 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці. Перша Пречиста.

29 серпня – Перенесення Нерукотворного Образа Господнього. Горіховий Спас.