План заходiв

ГРУДЕНЬ

 

 

129 грудня

 

Бібліотека імені Богдана Ступки

Книжкові виставки: «До 300-річчя з дня народження українського філософа Григорія Кониського (1717–1795)», «До 140-річчя з дня народження українського письменника Гната Хоткевича (1877–1938)», «До 120-річчя з дня народження українського письменника Андрія Головка (1897–1972)», «До 90-річчя з дня народження українського письменника Олеся Бердника (1927–2003)», «До 80-річчя з дня народження українського письменника Андрія Содомори (1937)», «До 80-річчя з дня народження українського політичного та державного діяча В’ячеслава Чорновола (1937–1999)».

Вхід вільний.

 

 

2 грудня, субота, 12.00

 

Українська недільна школа імені Павла Поповича

Заняття з історії культури України, української мови і літератури, музики та співів, образотворчого мистецтва.

 

 

5 грудня, вівторок, 18.30

 

Курси української мови.

 

 

6 грудня, середа, 19.00

 

Проект «Українські земляцтва в Національному

культурному центрі України у м. Москві»

Спільно з РГО «Дніпропетровське земляцтво Дніпряни»

«Рідна мово моя, солов’їна!».

Творчий вечір заслуженого працівника культури РФ, почесного працівника культури Москви, заслуженого діяча Московського музичного товариства Володимира ПРАСЛОВА.

Вхід вільний.

 

 

7 грудня, четвер, 18.30

 

Курси української мови.

 

 

7 грудня, четвер, 19.00

 

Проект «Родом з України»

«Творча династія».

Вечір фортепіанної музики.

Беруть участь: професор Львівської музичної академії ім. М. Лисенка Ірина НЕМИРА та лауреат міжнародних конкурсів Дмитро ОНИЩЕНКО.

Вхід вільний.

 

 

8 грудня, пятниця, 19.00

 

Проект «Діаспора»

Презентація Центру української культури

«Лазаревський РЦНК ім. К. С. Мазлумяна»

 

«Живі струни України».

Концерт фольклорного колективу «Рушничок» Центру української культури «Лазаревський РЦНК ім. К. С. Мазлумяна», присвячений 20-річному ювілею з дня створення.

Вхід вільний.

 

 

9 грудня, субота, 12.00

 

Українська недільна школа імені Павла Поповича

Заняття з історії культури України, української мови і літератури, музики та співів, образотворчого мистецтва.

 

 

12 грудня, вівторок, 18.30

 

Курси української мови.

 

 

13 грудня, середа, 14.00

 

Проект «Діалог культур»

Художні виставки

Відкриття виставки картин молодих художників України, Білорусі, Росії у рамках творчого проекту «Три Софії».

Вхід вільний.

 

 

14 листопада, четвер, 16.00

 

Бібліотека імені Богдана Ступки

До 140-річчя з дня народження Миколи Леонтовича

Документальний фільм «Микола Леонтович».

Перший національний, 2012.

Вхід вільний.

 

 

14 грудня, четвер, 18.30

 

Курси української мови.

 

 

15 грудня, п’ятниця, 19.00

 

Проект «Діаспора»

Українська молодіжна вітальня

«Напередодні Різдва».

У програмі вечора:

— презентація книги заслуженої артистки Росії Віри НЕБОЛЬСІНОЇ «Размышления о профессии певца» за участю лауреатів міжнародних конкурсів, студентів Державного музично-педагогічного інституту ім. Іпполітова-Іванова;

— концерт камерного оркестру «Opera Fortunata» (диригент — Григорій КОРОЛЬОВ) та вокального ансамблю «Florium» (художній керівник — Олександр ЗАЙПОЛЬД).

Вхід вільний.

 

 

16 грудня, субота, 12.00

 

Українська недільна школа імені Павла Поповича

Заняття з історії культури України, української мови і літератури, музики та співів, образотворчого мистецтва.

 

 

19 грудня, вівторок, 18.30

 

Курси української мови.

 

 

21 листопада, четвер, 16.00

 

Бібліотека імені Богдана Ступки

До 140-річчя від дня народження Гната Хоткевича

Документальний фільм «Невигадані історії. Гнат Хоткевич».

Телеканал «Культура», 2009.

Вхід вільний.

 

 

21 грудня, четвер, 18.30

 

Курси української мови.

21 грудня, четвер, 18.30

 

Український молодіжний клуб Москви

«Зимовi свята: традицiї, що пройшли скрiзь столiття».

Доповідач – керівник Українського молодіжного клубу Москви Ярослав КОПЕЛЬЧУК.

Вхід вільний.

 

 

23 грудня, субота, 12.00

 

Українська недільна школа імені Павла Поповича

До Дня святого Миколая

12.30     — відкриття виставки дитячих малюнків «Ой, хто, хто Миколая любить» (викладач — заслужений художник Росії, член-кореспондент Російської академії художеств, академік Петровської академії наук і мистецтв Віктор ДЕМ’ЯНЧУК);

13.30     — святковий концерт.

 

 

26 грудня, вівторок, 18.30

 

Курси української мови.

 

 

26 грудня, вівторок, 19.00

 

Проект «Діаспора»

Культурно-просвітницька програма

«Український музичний салон у Москві»

«Сяйво новорічної ночі…».

У концертній програмі беруть участь діячі культури та мистецтв, українські художні колективи Москви та Московської області.

Вхід вільний.

 

 

28 грудня, четвер, 18.30

 

Курси української мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Репетиції у грудні:

1, 8, 15, 22 — Українського самодіяльного молодіжного театру;

2, 5, 9, 12, 16, 19, 23, 30 — Української народної хорової капели.

Календар пам’ятних дат

1 грудня — 300 років з дня народження Григорія (Георгія) Кониського (1717−1795), українського філософа, письменника, проповідника, церковного і культурного діяча.

Народився у м. Ніжині Чернігівської області у сім’ї представника козацької старшини. Після закінчення полкової школи навчався у Київській академії, в якій згодом (з 1745 р.) викладав курси піїтики, риторики, філософії, а з 1751 р. був її ректором.

У 1743 р. постригся в ченці, діставши духовне ім’я Георгій. У 1755 р. його призначили білоруським єпископом у Могильові, де він розгорнув активну проповідницьку, політичну й освітню діяльність. У 1757 р. заснував Могилівську семінарію.

Філософський курс Г. Кониського охоплював логіку, фізику, метафізику, етику і був орієнтований на досвід і практичне життя людини. У центрі етичного вчення філософа — питання про мету і сенс життя. Для нього непорушною залишалася догма, що людина створена Богом для вічного блаженства, і має спрямовувати до нього всі свої вчинки. Проте сутність та істотна особливість людини — раціональна душа, яка має здатність мислити, пізнавати, активно діяти. Саме активність і мислення підносять людину над природою, а тому, на думку Г. Кониського, людина велика і славна ділами, розумом, чеснотами незалежно від ставлення до Бога. В етиці Г. Кониського особливого значення набуває прагнення людини до добра, насолоди, навчання й виховання, у цьому він вбачав шлях до природного, земного щастя, якого людина може досягти власними зусиллями.

Активність особи, яка керується власною волею і розумом, є основним призначенням її земного буття. Г. Кониський звеличує в людині духовне, раціональну душу з її основними властивостями — інтелектом і волею, вважаючи, що тільки від них залежать щастя й добрі справи людини. Віра в розум і широкі можливості людини, а також просвітницька діяльність споріднюють Г. Кониського з Г. Сковородою.

Помер 13 лютого 1795 р. у Могильові.

 

4 грудня — Введення у храм Пресвятої Богородиці. Третя Пречиста.

 

6 грудня — День Збройних Сил України. Відзначається щорічно згідно з Постановою Верховної Ради України від 19 жовтня 1993 р.

 

7 грудня — День великомучениці Катерини.

 

13 грудня — День апостола Андрія Первозванного.

 

13 грудня — 140 років з дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича (1877−1921), українського композитора, хорового диригента, фольклориста, музично-громадського діяча, педагога.

Народився у с. Селевинці (нині — с. Монастирок Вінницької області) в родині священика. Освіту здобув у Шаргородському духовному училищі (1884−1892), де співав у хорі Ляторовського. Закінчивши у 1899 р. Кам’янець-Подільську духовну семінарію (з 1897 р. очолював семінарський хор), вчителював у Чукові, Тиврові, Летичеві, Вінниці: вів хоровий та оркестровий класи; викладав арифметику, географію, історію. У 1904−1906 рр. — працював учителем співу. З 1906 р. працював у Тульчинському жіночому єпархіальному училищі. Водночас закінчив регентські курси у Придворній співацькій капелі в Петербурзі, брав приватні уроки з композиції та контрапункту в Б. Яворського.

У 1918−1919 рр. — жив і працював у Києві: організовував хорові гуртки на підприємствах та в навчальних закладах; викладав на різних курсах в семінарії, народній консерваторії, Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка; брав участь в організації Першої української державної капели; виступав у концертах хорової музики як диригент та акомпаніатор.

У 1919 р. перебував у Кам’янці-Подільському, потім повернувся до Тульчина, де викладав співи та українську мову в жіночому училищі, організував там першу музичну школу, активно виступав за розбудову української національної музичної культури.

Серед його найкращих обробок українських народних пісень (понад 150) — «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть», «Женчичок-бренчичок», «Зашуміла ліщинонька», «Піють півні», «Ой з-за гори кам’яної», «Дума про Нечая», «Чумак», «Мала мати одну дочку» та ін. Серед інших творів: обробки революційних пісень («Інтернаціонал», «Варшав’янка», «Ми ковалі своєї долі»), пісень інших народів (російського, німецького, чеського, єврейського), опера «На русалчин Великдень» (у 1919 р., не завершив; закінчив, відредагував та оркестрував М. Скорик), хорові поеми «Легенда», «Моя пісня», «Льодолом». Відомі церковні хорові твори: літургія, херувимські пісні, аранжування стародавніх розспівів (києво-печерський, грецький, подільський та ін.), духовні канти, псалми, колядки, щедрівки. Автор низки методичних статей для вчителів та учнів загальноосвітніх шкіл, підручника «Практичний курс співу в школах України». Важливим внеском митця у музичне мистецтво були нові підходи до обробки народних пісень і музики. Він розкрив широкі можливості та засоби для їх нового використання.

У ніч з 22 на 23 січня 1921 р. трагічно загинув у домі свого батька у с. Марківка Вінницької області.

 

14 грудня — День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента України від 10 листопада 2006 р.

 

17 грудня — День пам’яті великомучениці Варвари.

 

19 грудня — День святителя Миколая Чудотворця.

 

22 грудня — День працівників дипломатичної служби. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента України від 21 листопада 2005 р.

 

31 грудня — 140 років з дня народження Гната Мартиновича Хоткевича (1877–1938), українського письменника, фольклориста, актора, мистецтвознавця, режисера, бандуриста, композитора.

Народився у Харкові в родині наймита. Після закінчення реального училища навчався в Харківському технологічному інституті. Працював в управлінні Харківсько-Миколаївської залізниці. Під час революції 1905–1907 рр. був активним учасником барикадних боїв у Харкові та Москві, а згодом емігрував до Галичини, жив у Львові.

Своє перше оповідання «Грузинка» опублікував у 1897 р. у львівському журналі «Зоря». Упродовж 1906–1910 рр. написав драму «Лихоліття», драматичні малюнки «Вони», «На залізниці» та інші твори, де оспівував визвольну боротьбу українського народу. Пізніше з’явилися лірико-романтична повість «Камінна душа» (1911), п’єси «Довбуш» (1909) і «Гуцульський рік» (1910), збірка оповідань «Гірські акварелі», тетралогія «Богдан Хмельницький», роман «Берестечко» та ін.

У 1895 р. у с. Деркачі на Харківщині організував перший селянський театр, а в 1901 р. — перший український робітничий театр у Харкові. В 1909 р. створив перший Гуцульський театр, з яким гастролював містами й селами Галичини та Буковини. У 1912 р. повернувся до Харкова, проте за розпорядженням департаменту поліції як політично неблагонадійного його вислали за межі України.

Вдруге повернувшись до Харкова, цілковито поринув у справу відродження рідної української культури. В 1927 р. у Полтаві організував капелу бандуристів, з 1934 р. — започаткував клас бандури в Харківському музично-драматичному інституті. Виступав з лекціями про народні пісні, кобзарів і бандуристів, викладав українську літературу у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах.

Г. Хоткевич — автор романсів і хорів на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, Лесі Українки, Я. Щоголева, хорової поеми «Гайдамаки»; розвідок про Т. Шевченка, Г. Сковороду, О. Кобилянську, про українську музику і театр. Перекладав українською мовою твори Гюго, Мольєра, Шекспіра, Шиллера  та інших зарубіжних класиків.

Його життя обірвалося 8 жовтня 1938 р. Реабілітований у 60-х рр. XX ст.