В Центральній міській бібліотеці м. Омська пройшла літературно-музична композиція, присвячена творчості двох великих українських поетів: Василю Стусу (06.01.1938) – 75 років і Володимиру Сосюрі (06.01.1898) – 115 років від дня народження. Творчий вечір був організований Сибірським центром української культури «Сірий Клин» спільно з українським центром ім. Т. Г. Шевченка. Сценарій підготували Галина Жигуліна, Тетяна Недашківська та Лідія Блізнова.
Почала захід Галина Жигуліна зі вірша Володимира Сосюри:
«Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…»
Слухачі дізналися про дитячі роки поета, про його батьківщину і сім’ю, про його переживання за Україну і за кохану дружину Марію, якій він присвятив чимало рядків. Володимир Сосюра – широко відомий український поет-лірик, автор понад 40 збірок віршів, знаменитих поем «Червона зима», «1871 рік», «Дніпрельстан», «Мазепа», «Тарас Трясило». Володимир Сосюра – співець ніжності і любові. Дві любові поета: до жінки і до Батьківщини були джерелом його натхнення.
Про творчість Василя Стуса (06.01.1938-1985) нам розповіла Лідія Блізнова. Нелегка доля поета не залишила байдужими глядачів. Бунтар за своєю природою, пристрасно любить свою рідну Україну. Стус активно протестував проти реставрації культу особи, доводив шкідливість утиску демократії і прав людини. Автор численних віршів і ряду критичних статей. Він перекладав українською мовою Кіплінга, Рільке та багатьох інших авторів. На початку 1980-року був заарештований і засланий до табору на примусові роботи, де через кілька років трагічно помер. Зошит з останніми віршами і перекладами (загальною кількістю близько 500), ціла книга, названа автором «Птах душі», так і не вийшла на волю. Не була вона повернута родичам і після смерті поета.
У 1993 році Стусу була посмертно присвоєна Національна премія України імені Тараса Шевченка. А 26 листопада 2005 року «за незламність духу, жертовне служіння Україні і національній Ідеї, високі гуманістичні ідеали творчості» президент України Віктор Ющенко посмертно присвоїв В. Стусу звання Героя України.
Читання віршів лаконічно перемежовувалися з піснями «Чом, чом, земле моя», «Ой не світи, місяченьку», «Ішов козак потайки» у виконанні хору центру ім. Т. Г. Шевченка (керівник Світлана Замякіна) і хору «Сірий Клин» (хормейстер Надія Попова). Так само прозвучали вірші великих поетів у виконанні вихованців дитячо-юнацького мистецького театрального гуртка «Цвітень» під керівництвом Тетяни Недашківської.
Майже схожі, але в той же час такі різні долі двох людей, дві життєві позиції відомих українських поетів, які народилися в один день. Їх творчість не залишить байдужим жодного читача.
Добра їм пам’ять!
