Українці Росії Опубліковано 20.01.17

Єднаймося, люба родино!

36І в якому б напрямку не тримати шлях російськими просторами – скрізь, де живуть і працюють українці, діти і онуки тих, хто опинився тут з берегів Дніпра та Дністра, з донецьких степів і полтавських левад, провідником Вам буде задушевна українська пісня і дорогу «наче долю» Вам простелить рідний серцю кожного українця вишитий рушник.

Українська пісня красою свого звучання вплетена в перлинне намисто багатозвучної культури Росії. Вона збирає не тільки українців – навколо неї у творчих колективах об’єднуються представники самих різних національностей і глядач під час концертів завжди знаходиться у співзвуччі з піснею, яка лунає зі сцени. А у візерунку української вишивки закладена духовність українського народу, його давня історія. Талантові українського художника – майстра можна низько вклонитися, бо це є безцінний скарб українського народу.

Немає такого культурного об’єднання українців на теренах Росії, де не було б фольклорного ансамблю чи хорового колективу, співаків чи інструменталістів і, навіть, народних театрів, які відтворюють у народні традиції і обряди – «Різдв’яні свята» і «Колядки», «Великодень» і «Веснянки», «Зелені свята» і «Івана Купала», «Жнива» і «Українське весілля» …

Численні українські фестивалі, пісенні конкурси, присвячені видатним іменам України: «Шевченкiвські Дні», Всеросійські фестивалі-конкурси імені Олександра Кошиця українських хорових колективів і вокальних ансамблів, Вокальний конкурс імені Оксани Петрусенко, гоголівський Всеросійський фестиваль української культури «Сорочинський ярмарок» – все це різномаїття проектів має велике просвітницьке значення. Особливим душевним теплом сповнені фестивалі «Роде наш красний», «Наша дума, наша пісня», «Червона рута», «Солов’їний спів», «Україна співає». Вони давно стали яскравою прикрасою багатонаціонального культурного життя Росії.

А які чудові назви мають українські організації, художні колективи – саме з цього і складається Український орнамент Росії: мурманські «Лелеки», карельські «Калина» і «Ластівки», «Україна» і «Червона калина» Республіки Комі, тверські «Світанок», «Мрія», «Яблучко», «Віночок», нижньогородське «Калинове гроно», тольяттінський «Дніпро»,   нижнєкамські «Вербиченька» та «Веснянка», удмуртська «Черемшина», омські «Сірий клин» і «Водограй», краснодарські «Козачата» і «Станиця», лазаревський «Покуть», хабаровська «Батьківська криниця», владивостокські «Горлиця» та «Мрія», томське «Джерело», підмосковний «Барвінок», московські «Купавушка», «Усмішка», «Чарівна скрипка», “Еней”…

Читати далі на сайті капели